Людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе своїми творами та живе в Україні,
Польщі, Ірані.
Владиславу Владиславовичу
Городецькому в цьому році виповнилося 150 років від дня народження.
Повне ім’я його Лешек Дезидерій
Владислав Городецький. Народився 23 травня 1863 року в с. Шолудьки
Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Немирівського району Вінницької
області). В сім’ї старовинного польського шляхетного роду з Поділля.
З дитинства він бачив красу
подільської природи та велич маєтків у Шолудьках, Жабокричі, Немирові, Печері,
Шпикові та інших резиденціях сусідів-поміщиків.
Середню освіту В. Городецький
здобув в Одеському реальному училищі при євангелічній лютеранській церкві св.
Павла. Саме тут проявився талант Городецького до рисування, що дозволило
майбутньому архітектору без особливих зусиль стати студентом архітектурного
відділення Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі і закінчити її у
1890 році.
Творча діяльність Владислава
Городецького розпочалася у Києві. Чудовий інженер, епатажний архітектор,
аристократ, мандрівник, художник, письменник і навіть авіатор, він не лише люби
Київ, а своїм непересічним талантом, фантазією, працелюбством він збагатив
архітектурний вигляд Києва рисами дивними і незабутніми. Це Музей старовини і
мистецтв (нинішній Національний художній музей), римо-католицький костьол св.
Миколая, Караїмську кенасу, два будинки Російського страхового агентства,
власний маєток на Банковій, 10, так званий «Будинок з химерами», зведений у
1903 р.
Чого тільки не почуєш біля
будинку, особливо драматичного – дочка, яка насправді прожила довге життя, в
переказах нібито загинула у хвилях Середземного моря, а красуня-дружина начебто
померла від сухотів.
Насправді ж Городецький В.В. прожив
красиве і майже безжурне життя , а творчість його – це прекрасна пісня. Загалом
же продовж київського періоду творчості Городецький здійснив десятки проектів.
У своєму рідному краєві
архітектор залишив у спадок одну з перлин його творчості – мавзолей графів
Потоцьких у с. Печера Тульчинського району.
Про талановитого земляка більш
детальніше користувачі Немирівської центральної районної бібліотеки мають
можливість дізнатись з літератури розміщеної на книжковій виставці «Геній
монументального епатажу».
Архітектурна спадщина, Владислава Городецького
яскраве творче явище в історії архітектури України, за яким стоїть яскрава
особистість.
Немирівська центральна районна
бібліотека співпрацює з педагогічним, студентським колективом коледжу та
заступником директора з виховної роботи Головеньком В.М. у підготовці та
проведенні заходів, які відбуваються у навчальному закладі. Так, з нагоди 150 річного ювілею В. Городецького, у коледжі
відбувся вечір історичної пам’яті.
На заході виступили директор
коледжу Молодих В.Л., викладач, краєзнавець, учасниця літературно-мистецького
клубу «Криниця» Шенк Г.О.,
студенти підготували презентації з допомогою мультимедійного обладнання про
творчість архітектора.
Людина мистецького обдарування
Владислав Городецький був неабиякою особистістю, а його доля – дивовижною: він
пішов у вічність залишивши людям чудові зразки архітектури.
У немирові, біля коледжу будівництва та архітектури, в 2006 р.
Городецькому встановлено пам’ятник.
Немає коментарів:
Дописати коментар