Поговоримо крізь віки

В історії кожного народу є імена, з якими пов’язана його слава, велич і національна гордість. Саме таким і є для України ім'я безсмертного Кобзаря Т. Г. Шевченка.

             Кожного року 9 березня ми відзначаємо день народження Тараса Григоровича. І знову березень… І знову линуть до нас думи геніального українського поета.

            До 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка в районній бібліотеці для дітей був проведений літературно - мистецький вечір: "Шевченкове слово сяє у віках" з учнями 4- Б класу НВК № 2 (класовод Черниш Л. П.).

            Святково прибрана кімната – абонемент для молодших школярів: в центрі на столику у вишитому рушнику -  портрет Т. Г. Шевченка, справа - українська хата, біля неї плетений тин, кущ калини, - все це налаштовує глядачів поринути в часи дитинства маленького Тараса.

            Завідуюча районною бібліотекою для дітей Семененко Г.П. розповіла присутнім, що біографія Т.Г. Шевченка назавжди залишається яскравим прикладом незалежності людини, життя якої окрилене благородною метою і боротьбою за щастя всіх людей.

Свято розпочинається з діалогу матері (Метельської Н.) з сином (Якименком А.)  про те, що життя кожної людини подібне до свічки. Коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє, А коли добра, любить людей, - горить ясно, і світло це далеко видно. Ось так і свічка великого генія Шевченка світить людству уже 200 років.

Діти підготували театралізовану виставу: "Поговоримо крізь віки",в якій хлопчик (Якименко А.) і дівчинка (Баран Д.), скориставшись "машиною часу", перенеслись у XIX століття.

Там вони зустрілися з малим Тарасом (Рафальським О.), його сестрою – Яринкою (Франчук М.), подружкою Оксанкою (Сімон Н.). У програмі вечора учасники розкривали сторінки життя і творчості Кобзаря, звучала невмируща поезія та пісні на слова Шевченка.

            Глядачі та учасники вечора могли ще раз відчути як через твори Т.Г. Шевченка проходить любов до України, народу, рідної мови, культури, пісні та природи.

В читальній залі організована книжково–ілюстративна виставка–портрет з атрибутами: "Шевченкові слова – то правда жива". Перший розділ виставки: "На перехресті Музи і долі" знайомить читачів з маловідомими сторінками життя Кобзаря. З другого розділу виставки: "Звучать Шевченкові слова" читачі дізнаються про творчий шлях поета. У третьому розділі: "Тарасів Кобзар – народу великий дар" представлені видання "Кобзаря" різних років. Четвертий розділ: "Хай дух Шевченка об’єднає нас" розповідає про вшанування пам’яті великого сина української землі та про значення творчості Шевченка.  До уваги читачів представлена також виставка дитячих малюнків: "Юні таланти – Кобзарю".  

    

            Шевченко і сьогодні як живий говорить з нами, своїми нащадками. Його мудрі, правдиві, мужні і щирі слова і нині живуть серед нас.

У Тараса–батька віщі заповіти. У життя з собою в серці пронесіть.

У березневі дні ми йдемо до Шевченка, щоб покласти до його пам’ятника чи портрета квіти, почитати його вірші, поспівати його пісні і цим висловити свою пошану Великому Кобзареві.

Немирівська центральна районна бібліотека спільно з районним будинком культури провели літературно-мистецьке свято: "У Тараса–батька віщі заповіти, у життя з собою в серці пронесіть", присвячений геніальному українському поету, художнику, борцю за волю народу Тарасу Григоровичу Шевченку, творчість якого знають і люблять усі народи світу.

Зі сцени лунали пісні, були представлені інсценівки.

Учні НВК № 2 читали вірші присвячені тарасу Шевченку. Десятикласники Гудима Є. та Кривонос М. прочитали вірш Ліни Костенко "Кобзарю". Аня Слюсарчук прочитала свій власний вірш присвячений славному сину України. Фокін С. – учень 7-А класу вірш Василя Берко "Прости нас Тарасе".

Передав свою любов до великого поета М.Ф. Денисенко у своїй новій книзі "Шевченко – історик-археолог", або Тарас Григорович на  Брацлавщині", яку презентував на загал учасників заходу. "Це кропітка, доволі серйозна та відповідальна краєзнавчо-просвітницька робота", - як сказав про свою книгу автор.

Минуло 200 років з дня народження Великого Кобзаря, але й нині його слово живе між нами.

Де б не були ми, бережім українську землю, шануймо рідне слово, пам’ятаймо заповіти Шевченка.