Чарівний світ Катерини Білокур

   7 грудня виповнюється 120 років з Дня народження видатної українки, художниці, майстрині народного декоративного живопису – Катерини Білокур. 

   Квіти, намальовані Катериною Білокур, упізнають одразу, бо вони ніби висять у повітрі і випромінюють світло. «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ», – сказав про Білокур Пабло Пікассо, якого вважають одним із найвидатніших митців XX століття. Між тим, Катерина Білокур, як і всі українські селяни в СРСР, не мала навіть паспорта. 

   Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року у селянській родині у селі Богданівка Яготинського району Київської області. Малювати Катерина почала у дитинстві: патичком по снігу чи вологій після дощу стежці, вугіллям по усьому, де залишався слід. 

   Батьки не розуміли цього захоплення дитини, сварили її за «лінощі», а то і карали за «забудькуватість», коли дівчинка забувала про доручену справу, заглибившись у малювання. Читати і писати Катерина Білокур навчилася самотужки. І скільки вона потім не намагалася вступити до училища чи технікуму, показуючи свої малюнки – їй відмовляли, посилаючись на відсутність документа про семирічну освіту. 

   Як здобувала визнання, в яких умовах доводилось творити геніальній українській художниці ви дізнаєтесь з видань, які представлені на виставці "Чарівний світ Катерини Білокур". Матеріали виставки розкажуть вам про життя та творчість видатної мисткині, а також ви знайдете там роботи художниці.

 

    

16 днів проти насильства

   Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. 

   Прояви насильства супроводжують людство з давніх-давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства. 

   Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

   В підтримку Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» ми організували виставку матеріалів, які спрямовані на підвищення обізнаності людей та розуміння  проявів домашнього насильства, та допоможуть кожному захистити себе та своїх близьких.

Історія, увінчана у слові

 

28 листопада минуло 130 років з дня народження Зінаїди Павлівни Тулуб – української письменниці, літературознавця, перекладача, педагога. Народилася майбутня письменниця 1890 року в Києві. Батько Павло Олександрович Тулуб – український поет, журналіст, перекладач. Дід дівчинки Олександр свого часу був членом Кирило-Мефодіївського братства, онука дуже цим пишалася. Дитинство минало в Брацлаві, згодом — у Таганрозі, куди переїхали батьки. Змалку дівчина була хворобливою, тому початкову освіту здобувала вдома, особливої уваги мати приділяла французькій, яку знала досконало. Мовою ж спілкування в родині була російська. У них часто бували Олександр Купрін та Іван Бунін. Зінаїда Тулуб – українська письменниця, яка виросла в зросійщеній сім’ї, але усвідомивши себе українкою, стала справжньою донькою своєї Батьківщини. Цього пориву патріотизму радянська влада не оцінила, сталінський режим прирік письменницю на тортури та майже 20 років таборів. Через 2 місяці після одруження, 4 липня 1937 З. Тулуб була заарештована за приналежність до неіснуючої контрреволюційної організації. 10-річне ув’язнення відбула в Ярославській тюрмі та на Колимі. 1947 вислана в Джамбульський район Алма-Атинської області, де працювала шкільним бібліотекарем; із 1950 – у Кокчетавській області Казахської РСР. Після скасування вироку (23 червня 1956) оселилася в Києві, хвора і самотня; остаточно відредагувала текст "Людоловів", написала роман про заслання Т.Шевченка "В степу безкраїм за Уралом" (1964). Історичний роман “Людолови” став однією з найвидатніших робіт Зінаїди Тулуб. "Людолови" постали з доброго знання минувшини, з архівних пошуків, з пильного читання козацьких літописів та історичних досліджень. А відтак усе це перетопилося у вигадливий сюжет, де читача найперше приваблює історія неймовірного кохання. У романі представлено багато реальних історичних діячів. Але в центрі сюжету - історія непересічної жінки, яка вийшла переможницею з найскладніших випробувань і злигоднів. Зінаїда Тулуб оповідає, як красуню Настю Лісовську уподобав сам гетьман Сагайдачний. Захоплена в ясир, упосліджена гаремна полонянка відстоює себе як особистість, стає всемогутньою володаркою Порти. Заради неї султан переступає через безліч умовностей, порушує закони та звичаї. Якраз цим романом потужно утверджувався міф про Роксолану. Згодом про неї ще багато писатимуть, зніматимуть фільми, вона стане однією з важливих фігур у нашому національному пантеоні. Прочитати роман «Людолови» чи інші твори письменниці ви можете завітавши до нашої бібліотеки та обравши книгу з виставки-персоналії «Історія, увінчана у слові».

                                

Пам'ятаємо про голодомор…

    Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів.

  1932-1933 роки… В Україні був великий, страшний і невблаганний голод. Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом. За соціально-демографічними наслідками він виявився найтрагічнішим, а за методами та формами творення перевершив усі Голодомори в Україні у ХХ столітті. 

    Нашим спільним обов'язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму. 

   Про страшні злочини написано багато книг. З деякими ви можете ознайомитись відвідавши виставку-реквієм "Пам'ятаємо про голодомор…", яка організована в нашій бібліотеці. 

    У рамках всесвітньої акції «Запали свічку пам’яті» у багатьох будинках біля вікон встановлюють вогники. 

    Ми закликаємо кожного долучитися до акції та 28 листопада, о 16:00 засвітити свічку і залишити її на підвіконні в пам'ять про мільйони замучених голодом українців.

 

Збережи пам'ять. Збережи правду.

   Наприкінці листопада Україна згадує загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті. 

    Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. 

   Так, в Немирівській міській бібліотеці організовано книжкову виставку – реквієм «Схилімо голови в скорботі». Книги знайомлять читачів із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї, висвітлюють причини і наслідки цієї трагедії. 

    Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.

 

Вільні творять майбутнє

                                                             Я пишаюсь тобою, мій рідний народе, 

                                                             Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,
                                                             Прості люди безстрашно опліч устали,
                                                             Проти звірства і хамства влади повстали…

    21 листопада – День Гідності та Свободи — свято в Україні, що святкується щороку на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). 

   Для відзначення пам'ятного дня Немирівська ЦМБ організувала книжкову виставку "Вільні творять майбутнє" 

У нього немає нудних книжок…

     Сьогодні святкує свій День народження Андрій Кокотюха — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 60 художніх, документальних та науково-популярних книжок. Його називають засновником українського готичного детективу. Багаторазовий переможець конкурсу Коронація слова. Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажів в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). 

     Любителям сучасної української прози пропонуємо великий вибір творів талановитого автора, які представлені на виставці-персоналіїї "У нього немає нудних книжок". 

Толерантність – шлях до порозуміння

    Чи відомо Вам, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста? Про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32. 

    В листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею ЮНЕСКО був оголошений Міжнародний день терпимості (толерантності), який відзначається щорічно 16 листопада. Цього дня держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості, а наступного року Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість. 

    Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. 

Мова - духовний скарб нації

       До Дня української писемності та мови презентуємо книжкову виставку "Мова - духовний скарб нації". 

       А ще пропонуємо до вашої уваги деякі факти про українську мову: 

1. Літературний твір, який має найбільшу кількість перекладів – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу. 

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки". 

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов. 

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками. 

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок). 

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду. 

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час. 

8. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови. 

9. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо. 

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, 

Дунаю, чому смутен течеш?"

Вкраїно рідна, пам'яттю людською ти збережеш героїв імена

     14 жовтня українці святкують одразу чотири свята: Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День створення Української повстанської армії та День захисника України. Всі ці свята виникли послідовно і пов’язані одне з одним. 

     Гортаючи сторінки історії нашої країни, кожне покоління, продовжуючи традиції своїх батьків виконує священний обов`язок боротьби за визволення України. Живими дивляться на нас із старих світлин герої з сильним духом і вірою в перемогу, які жертвували заради цього своїм життям. 

    З нагоди відзначення Дня українського козацтва та Дня захисника України ми підготували книжкову виставку, присвячену українським військовим, якими вони були протягом століть. Серед експонованих документів ви зможете знайти історію українського козацтва та історію подвигів сучасних захисників України.

Людська симфонія життя

    11 жовтня виповнюється 135 років з дня народження Франсуа Моріака — французького письменника, члена Французької академії, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури. Він є одним із найяскравіших представників французького "католицького відродження".