Як будуть здоровими діти рости,

 то буде країна багатством цвісти

1 червня – Міжнародний день захисту дітей. Діти – це наше майбутнє. Від того, в яких умовах вони знаходяться, хто їх ото­чує, залежить їхнє життя в дорослому віці. Ще й сьогодні тисячі дітей не мають можливості нормально жити і розвиватися, вчитися і ліку­ватися. Тому різні громадські організації бага­тьох держав, у тому числі дитячі, спираються на Конвенцію ООН про права дитини, борються за щасливе, достойне життя будь-якої дитини у всіх куточках землі.

У людей завжди була необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, який бажав би допомог­ти їй у розв'язанні суперечок. Людям потрібно було знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них. Роль такого захисника взяла на себе міжна­родна організація ООН.

В 1989 році ООН прийняла окре­мий документ під назвою «Конвенція про пра­ва дитини». У ній говориться, що всі держави зобов'язані дотримуватися прав кожної дитини.

 До Міжнародного дня захисту дітей районна дитяча бібліотека для учнів 1-4 класів підготувала інформаційну хвилинку: "Як будуть здоровими діти рости, то буде країна багатством цвісти".

Відповідно до «Конвенції про права дити­ни» всі діти є рівними у своїх правах. Вони мають право:  на любов та піклування;  на повноцінне харчування; на освіту; на відпочинок; на медичну допомогу; на інформацію; мають право на власну думку; мають право на особисте життя; не повинні залучатися до примусової праці; не повинні стати жертвами насильства. Тому діти мають  знати свої права.

 

«То України код» – 1150 років слов’янській писемності

«В Селуні (тепер м. Салоніки, Греція) єсть муж, іменем Лев, є в нього сини, які знають слов’янську мову, Кирило і Мефодій, вправні філософи. Почувши про те, грецький цар Михайло послав по Кирила і Мефодія, коли вони прийшли, сказав їм такі слова: «От прислала до мене послів слов’янська земля. Просить учителів собі, які могли б витлумачити святі книги, бо того вони прагнуть».

І умовив їх цар, і послав їх у Словінську землю до Морави. Коли ж брати прийшли, почали вони складати азбуку слов’янську і переклали «Апостола», Євангеліє, а потім переклали Псалтир та інші книги. І раді були словіни, коли почули своєю мовою силу і мудрість писання». Так розповідається в літописі «Повість минулих літ», пам’ятці української писемності  ХI-ХII ст. про перших вчителів слов’ян Кирила і Мефодія, які переклали слов’янською мовою церковні книги, записавши їх з допомогою складеної Кирилом (мирське ім’я Костянтин) близько 863 р. слов’янської абетки. Названа вона на честь творця слов’янської писемності просвітителя Кирила – кирилицею.

Громадськість України, Росії, Білорусії, Болгарії, Чорногорії, Македонії, Сербії та ще низки країн відзначає символічну 1150-у річницю заснування слов’янської писемності.

З нагоди цієї дати у Немирівській центральній районній бібліотеці відбулось вшанування святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Діє книжкова виставка-калейдоскоп «То України код», що відкриває історичні аспекти внеску братів в історію освіти, культури слов’янських народів та розвиток писемності.

Літо – пора екскурсій

Традиційно по закінченню навчального року в районній дитячій бібліотеці для дітей проходять екскурсії для першокласників. Нещодавно знайомились з Королівством Книг – дитячою бібліотекою учні 1-Б та 1-В класів НВК № 1 (класоводи Рябоконь Н.М. та Станіславенко Л.Є.) та першокласники школи-сад міста Немирова (класовод Мороз В.І.).

Дітей радо зустріла Королева Книг, запрошуючи до цікавої "подорожі" з казковими героями. Першокласники розповідали вірші, прислів’я, приказки, читали гуморески, загадували загадки.

Малята показали кмітливість та ерудицію і отримали посвідчення: "Читач районної дитячої бібліотеки".

А діти, що були записані до бібліотеки раніше і прочитали багато книг, отримали в нагороду медаль:"Кращий читач дитячої бібліотеки".

Сповнені гарних вражень  від зустрічі в бібліотеці, діти поверталися до школи.

Всесвітній день без тютюну

Всесвітня організація охорони здоров'я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем боротьби з палінням. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - досягти того, щоб у XXI столітті проблема тютюнопаління зни­кла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином продовжується. У цей день уся світова спільнота вважає за необхідне якнайкраще поінформувати людей про небезпечність уживання тютюну.

Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Сьогодні ми знаємо про існування ефектив­них методів лікування, а також про засоби, що замінюють нікотин. Вони повинні стати більш широко доступні, їхня вартість повинна знижуватися, щоб курці в усіх країнах могли собі дозволити придбати їх.

Доброю новиною є те, що можна знайти іс­тотні переваги для здоров'я, кинувши курити. Ті, хто кинув курити у віці 30-35 років, ма­ють тривалість життя таку ж, як і тривалість життя тих, хто ніколи не курив.

До Всесвітнього дня боротьби з  тютюнопалінням районна бібліотека для дітей підготувала тематичний перегляд літератури: "Всесвітній день без тютюну" для учнів 5-9 класів. Читачі знайдуть багато корисної інформації про шкідливість куріння, його негативний вплив на дитячий організм, про те, як позбавитися цієї шкідливої звички, зберегти своє здоров’я і зробити своє життя  щасливим. Відомо, що, покинувши палити, людина не тільки збереже власне здоров’я, але й перестане шкодити здоров’ю оточуючих. 

У казку на гостини

Під такою назвою у районній бібліотеці для дітей 28 травня відбувся бібліотечний урок з учнями НВК № 1:  1-В класу (класовод Бондарчук Н.В.), 2-Б (класовод Макарчук А.В.). Разом з бібліографом дитячої бібліотеки Петровою Л.О. діти поринули у чарівний світ казки: пригадали сюжети знайомих казок, зустрілися з головними героями.

 На уроці було використано ігровий момент: "Довідкове бюро бібліотеки". Герої казок потрапили до чарівного кошика та забули там свої речі  ньому. Малята із великим задоволенням відгадували, хто з казкових героїв загубив річ та з якої він казки. А речі були різні: іграшкова ріпка, кришталевий черевичок, золотий ключик, казкове яйце. Також до кошика потрапили:  іграшковий Вінні-Пух, Колобок, Їжак та Зайчик.

Бібліотекар абонементу 1-4 класів Гайдей О.Д, зробила аналіз відвідування та читання дітьми у дитячій бібліотеці протягом навчального року, а найбільш активні читачі були нагороджені медалями "Кращий читач дитячої бібліотеки".

Маленькі читачі отримали можливість взяти в дитячій книгозбірні улюблені книги та журнали додому. 

«Архітектурні злети Владислава Городецького»

Людина живе, допоки її згадують. Архітектор В. Городецький нагадує про себе своїми творами та живе в Україні, Польщі, Ірані.

Владиславу Владиславовичу Городецькому в цьому році виповнилося 150 років від дня народження.

Повне ім’я його Лешек Дезидерій Владислав Городецький. Народився 23 травня 1863 року в с. Шолудьки Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Немирівського району Вінницької області). В сім’ї старовинного польського шляхетного роду з Поділля.

З дитинства він бачив красу подільської природи та велич маєтків у Шолудьках, Жабокричі, Немирові, Печері, Шпикові та інших резиденціях сусідів-поміщиків.

Середню освіту В. Городецький здобув в Одеському реальному училищі при євангелічній лютеранській церкві св. Павла. Саме тут проявився талант Городецького до рисування, що дозволило майбутньому архітектору без особливих зусиль стати студентом архітектурного відділення Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі і закінчити її у 1890 році.

Творча діяльність Владислава Городецького розпочалася у Києві. Чудовий інженер, епатажний архітектор, аристократ, мандрівник, художник, письменник і навіть авіатор, він не лише люби Київ, а своїм непересічним талантом, фантазією, працелюбством він збагатив архітектурний вигляд Києва рисами дивними і незабутніми. Це Музей старовини і мистецтв (нинішній Національний художній музей), римо-католицький костьол св. Миколая, Караїмську кенасу, два будинки Російського страхового агентства, власний маєток на Банковій, 10, так званий «Будинок з химерами», зведений у 1903 р.

Чого тільки не почуєш біля будинку, особливо драматичного – дочка, яка насправді прожила довге життя, в переказах нібито загинула у хвилях Середземного моря, а красуня-дружина начебто померла від сухотів.

Насправді ж Городецький В.В. прожив красиве і майже безжурне життя , а творчість його – це прекрасна пісня. Загалом же продовж київського періоду творчості Городецький здійснив десятки проектів.

У своєму рідному краєві архітектор залишив у спадок одну з перлин його творчості – мавзолей графів Потоцьких у с. Печера Тульчинського району.

Про талановитого земляка більш детальніше користувачі Немирівської центральної районної бібліотеки мають можливість дізнатись з літератури розміщеної на книжковій виставці «Геній монументального епатажу».

Архітектурна спадщина, Владислава Городецького яскраве творче явище в історії архітектури України, за яким стоїть яскрава особистість.

Немирівська центральна районна бібліотека співпрацює з педагогічним, студентським колективом коледжу та заступником директора з виховної роботи Головеньком В.М. у підготовці та проведенні заходів, які відбуваються у навчальному закладі. Так, з нагоди  150 річного ювілею В. Городецького, у коледжі відбувся вечір історичної пам’яті.

На заході виступили директор коледжу Молодих В.Л., викладач, краєзнавець, учасниця літературно-мистецького клубу «Криниця»            Шенк Г.О., студенти підготували презентації з допомогою мультимедійного обладнання про творчість архітектора.

Людина мистецького обдарування Владислав Городецький був неабиякою особистістю, а його доля – дивовижною: він пішов у вічність залишивши людям чудові зразки архітектури.

У немирові, біля коледжу будівництва та архітектури, в 2006 р. Городецькому встановлено пам’ятник.

Людина-легенда

Ще за життя ім'я архітектора Владислава Городецького було овіяне легендами, а його дивовижні витвори стали не лише відомими, але й улюбленими. Інтерес до його архітектурної спадщини з плином часу не згасає, бо в ній закладено те, що можна з повним правом віднести до мистецтва самого високого гатунку.

Людина живе, допоки її згадують. Архітектор В.Городецький нагадує про себе своїми творами. В творчому доробку славетного зодчого численні споруди: храми, палаци, маєтки, музеї і мавзолеї, лікарні, виставочні павільйони, заводи і фабрики та немало іншого. Він живе в Україні, Польщі, Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.

До 150-річчя від дня народження нашого земляка, видатного архітектора епохи модерну в районній бібліотеці для дітей для учнів 5-9 класів підготовлено перегляд літератури: "Людина-легенда", а з учнями 7-В класу НВК №2 проведено бесіду:"Архітектор століття" про життєвий та творчий шлях В.Городецького.

Відомо, що народився майбутній архітектор Лєшек Дезидерій Владислав Городецький 23 травня 1863 року в селі Шолудьки Брацлавського повіту Подільської губернії. Городецький був талановитою людиною, фахівцем високого класу, чудово знав і вміло використо­вував архітектурні стилі різних часів і народів. А ще відзначався дивовижною працездатністю. На пошану пам'яті славетного сина подільської землі одна із вулиць Києва яку він проектував, де спорудив кілька будинків, певний час жив, носить його ім’я, а у нашому місті споруджено пам’ятник  славному архітектору-земляку.

Архітектурна спадщина В.Городецького - яскраве творче явище в історії архітектури України, за якими стоїть яскрава особистість.

Минуще все, лиш слово не мине

День слов'янської писемності і культури що­річно відзначається 24 травня, в день вшануван­ня пам'яті святих Кирила і Мефодія. Два брати створили слов'янську абетку, проповідували Боже слово в різних країнах. Одного разу, пере­буваючи в Криму, Кирило ті Мефодій побачили книги, в яких слов'янські слова були написані грецькими бук­вами. Тоді брати вирішили створити нову абетку і на­звали її на честь молодшого брата - кирилицею.

"Минуще все, лиш слово не мине". Під такою назвою до Дня слов’янської писемності та культури в районній дитячій бібліотеці проведено бесіду та створено відкриту тематичну книжкову поличку для читачів – учнів 1-5 класів. До уваги маленьких відвідувачів представлені матеріали про історію свята, про місце української мови серед слов’янських мов та її значення в світі.

Наша мова належить до найкрасивіших мов світу. Щоб вона такою стала, багато зусиль доклали письменники, вчені, видавці книг, газет тощо. Особливе місце належить Тарасу Шевченку, який першим почав писати свої твори рідною українською мовою. Багато слів у нашій мові запозичені з інших мов, адже вона належить до групи слов’янських мов. Від покоління до покоління мандрувала наша мова, поки не дійшла до нас. І кожне покоління вносило в неї щось нове.       

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

По казкових сходинках до дорослих книг

23 травня до дитячої бібліотеки на урок, присвячений казці, завітали учні 3-А класу НВК № 1 (класовод Змерзла Г.П.). В змістовній бесіді, яку провела бібліограф Петрова Л.О., діти дізналися про те, що казки живуть завжди серед нас, вчать, як слід по правді жити і побажала дітям, щоб їх завжди супроводжував у житті чарівний світ казки.

Діти пригадали, що таке казка, які є казки, чого вони навчають. Третьокласники взяли участь у літературній вікторині, здійснили подорож по казках з казковими героями та розгадували загадки.

Бібліотекар Гайдей О.Д. провела аналіз читання, кращі читачі були нагороджені медалями. 

Подорож до Королівства Книг

Пізнавальну та цікаву подорож до Королівства Книг - районної дитячої бібліотеки здійснили учні 1-А, 1-Б, та 1-В класів НВК № 2 (класоводи Гоцуляк І.Г., Сімон Н.Я., Довга Л.А.).

Завідуюча дитячою бібліотекою Семененко Г.П. провела екскурсію з демонстрацією книг: маленьких і великих, товстих і тонких, різнокольорових, ознайомила з дитячими журналами, які передплачує бібліотека. Школярі отримали практичні навички самостійного підбору літератури на стелажах за допомогою роздільників.

Діти з цікавістю слухали Королеву книг (бібліотекаря Семенько Л.А.), яка познайомила першокласників з Книжковим Королівством та його жителями – книгами. Першокласники залюбки розповідали вірші, відгадували загадки, вивчали прислів’я та приказки. Учні пригадали правила поводження з книгами.

А на завершення зустрічі Королева книг роздала малятам візитки-запрошення до Немирівської районної дитячої бібліотеки.

Подорож до Королівства Книг залишила у дітей гарні враження і викликала бажання стати постійними читачами дитячої бібліотеки.

Літо казкове виграє веселково

          На вулиці буяє зеленим цвітом літо, сонце пестить своїми промінцями, а прийдешній день несе нове і незвідане. Навколо квітує буйнотрав’я, літо крокує впевненою ходою, наближаючи всіх до пори сонця, засмаги, відпочинку.

        Районна бібліотека для дітей для учнів 1-4 класів підготувала книжково-ілюстративну виставку: "Літо казкове виграє веселково". Розділи виставки: "А місяць червень луги покосить", "А місяць липень осипе липи пахучим цвітом", "А місяць серпень серпом задзвонить" розповідають маленьким читачам про літні свята, заняття, розваги, народні прикмети, повір’я та звичаї українців. Яскраві книги з виставки запрошують малят до читання влітку.

Павло Скоропадський – останній гетьман України

Український громадський, політичний і військовий діяч Павло Петрович Скоропадський 29 квітня 1918 року у Києві був проголошений гетьманом України на Всеукраїнському з’їзді хліборобів та протягом семи з половиною місяців стояв на чолі Української  Держави.

Гетьманська держава здобула широке визнання в світі. Дипломатичні відносини з нею встановили Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Данія, Персія, Норвегія, Швеція, Італія, Швейцарія, Ватикан, а згодом дефакто 30 держав.

Нова влада багато зробила для поступу науки, освіти, культури. Універсалом його Ясновельможності було створено Українську Академію наук, першим її президентом став В. І. Вернадський. Було також засновано два державні українські університети – в Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національну бібліотеку тощо.

Народився Павло Скоропадський 15 травня 1873 р. у німецькому курортному містечку Вісбаден. Дитячі роки пройшли в сімейному маєтку Тростянець у Полтавській губернії (нині - Чернігівщина). Після закінчення Пажеського корпусу у Петербурзі отримав звання корнета, став офіцером Кавалергардського полку, де виконував обов’язки командира ескадрону. Деякий час Скоропадський навчався в Сорбонні.

Кар’єра П. Скоропадського була стрімкою і блискучою. «Його мила від природи вдача була доброю для нього зброєю, що помагала йому виходити щасливо з тяжких у ті часи ситуацій», - згадував один із фронтових соратників Павла Петровича.

15 травня 2013 року виповнилось 140 років від дня народження гетьмана Української Держави. До цієї ювілейної дати в Немирівській центральній районній бібліотеці відбувся урок історичної пам’яті «Сильні світу цього – П. Скоропадський» та проведено бібліографічний огляд літератури, до якого підготовлено книжкову виставку «Я кликав вас під булаву…».

Попри всю суперечливість постаті останнього гетьмана – Павла Петровича Скоропадського, для наступних поколінь українців він лишився символом боротьби за незалежність краю. А ще – німим докором нащадкам, який так гаряче висловив С. Черкасенко у вірші «Гетьман».

     …Я кликав вас під булаву,

    Щоб оповити давню славу,

Щоб на руїнах вже нову

      Створити власную Державу.

Ви за химери бунт зняли,

Ви занехали путь єдину, -

   І що ж натомість здобули? –

                                                           Неволю, голод та руїну!..

Дивосвіт періодики

           15 травня в районну бібліотеку для дітей на бібліотечний урок: "Дивосвіт періодики" завітали учні 2-В класу НВК № 2 (класовод Дробаха В.Г.). Завідуюча дитячою бібліотекою Семененко Галина Петрівна розповіла учням  про те, що сьогодні ми живемо в такий час, коли події змінюються з величезною швидкістю. Хочеться все пізнати: яким буде наш світ, що станеться з нашою планетою, Всесвітом. Дізнатися про все цікаве дітям допожуть періодичні видання нашої бібліотеки. Читаючи журнали і газети, маленькі читачі  відкриватимуть для себе світ знань, умінь, доброти.

 Діти познайомилися з газетами та журналами, які передплачує для них дитяча бібліотека. Малечу найбільше зацікавили яскраві малюнки, що прикрашають обкладинки журналів. Газети та журнали створюють сотні людей – кореспонденти, редактори, фотографи, художники, дизайнери, набірники, друкарі. Важливо, щоб діти навчилися їх  правильно читати. Під час зустрічі в бібліотеці учні дізналися про те, як обрати потрібний журнал чи газету і статтю, щоб було цікаво, адже новинки періодики дарують нам щасливі миті пізнання чогось нового.

Коли бібліотечний урок закінчився, кожен учень отримав можливість взяти додому  дитячий журнал або газету.

Свято зі сьозами на очах

9 Травня - день пам'яті і скорботи.  Це особливий день  для ветеранів,  які пройшли всі жахіття війни: холод, голод, можливість бути вбитим кожної хвилини. Вклоні­мося усім полеглим, схилімо голови в журбі й задумі. Покладемо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї про­клятої для всього світу війни. Ми ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і батьків у Дру­гій світовій війні. Сьогодні шануємо і всіх живих, хто пережив її, у кого й досі болять рани.

 У цей день мимоволі згадується все: і початок ві­йни, і важкі атаки, нескінченні кілометри доріг. Страшні сліди залишила війна: 714 міст і 28 тисяч сіл в Україні перетворила війна на руїни  та згарища. 1418 днів і ночей вогняними дорогами крокували визволителі. Не дивлячись на тяжкі втрати вони усе витримали і перемо­гли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя, тому що вірили у свої сили й не жаліли свого молодого життя заради Батьківщини.

До Дня Перемоги в районній бібліотеці для дітей підготовлено перегляд літератури на тему: "Свято зі сльозами на очах".  Юні читачі - учні 5-9 класів можуть познайомитися з художньою та публіцистичною літературою, присвяченою подіям Великої Вітчизняної війни, з тематичними папками: "Вінниччина і Немирівщина у Другій світовій війні", "Немирівське підпілля", що містять інформацію краєзнавчого змісту, прочитати про героїв- земляків, подвиг яких безсмертний. 

Це свято із слізьми на очах, свято ра­дості і смутку, тріумфу і втрат, свято пам'яті. Без миру немає дитинства, немає майбутнього. За щастя дітей, за мирне блакит­не небо, за цвіт землі борються усі чесні люди. Адже мир та злагода - це найцінніші здобутки суспільства. Тож нехай спливають щасливі роки, нехай зростають діти, нехай квітують сади!

Що за диво – українська писанка

Сьогодні вже важко знайти людину, яка б не милувалася чарівною красою нашого декоративного розпису та орнаментів. Не випадково ужиткове мистецтво українського народу має визнання одного з найбагатших і найкращих у світі. Разом з ткацтвом, гончарством та різьбярством невичерпним джерелом нових шедеврів декоративного розпису є українські писанки.

Історія писанки й писанкарського мистецтва давня. Його витоки слід шукати в первісному ладі за кілька тисяч років до нашої ери.

Писанками у народі називають майстерно розписані або орнаментовані пташині яйця. Відомі різні символічні зображення на писанках. Їх понад сто, і кожен візерунок має своє значення.

Декорування яєць було властиво багатьом народам, однак найкраще його зуміли зберегти і розвинути саме в Україні, створивши такий напрямок декоративно-ужиткового мистецтва, як писанкарство.

Яєчко розмальоване барвисте.

Ним тішиться і старець і дитя.

Творіння людських рук – святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Народження, зростання, цвітіння, плодоношення й відмирання… Циклічність усього земного життя втілена у цьому магічному, символічному знаку весни – писанці.

У Немирівській центральній районній бібліотеці пройшов майстер-клас по писанкарству. Було організовано виставку «Писанкове диво», на якій були представлені писанки, зернівки, дряпанки, мальованки, яйця оформлені бісером, в стилі декупаж, квілінг та ін. -  вироби майстрів народної творчості сіл Немирівського району та м. Немирова.

Кращі вироби прийматимуть участь у Всеукраїнському святі народного мистецтва «Великодня писанка», яке відбудеться з 7 по 10 травня у м. Вінниці з метою розвитку традиційного народного мистецтва, а з 2 травня по 5 червня у м. Києві буде проходити Всеукраїнський фестиваль «Писанковий рай-2013» (сквер ім. І. Франка).

Українська писанка, найбільш витончений витвір нашого народу, є безцінним скарбом, що чарує дивовижною, незвичайною красою.