«В Селуні (тепер м. Салоніки, Греція) єсть муж,
іменем Лев, є в нього сини, які знають слов’янську мову, Кирило і Мефодій,
вправні філософи. Почувши про те, грецький цар Михайло послав по Кирила і Мефодія,
коли вони прийшли, сказав їм такі слова: «От прислала до мене послів
слов’янська земля. Просить учителів собі, які могли б витлумачити святі книги,
бо того вони прагнуть».
І умовив їх цар, і послав їх у Словінську землю до
Морави. Коли ж брати прийшли, почали вони складати азбуку слов’янську і
переклали «Апостола», Євангеліє, а потім переклали Псалтир та інші книги. І
раді були словіни, коли почули своєю мовою силу і мудрість писання». Так
розповідається в літописі «Повість минулих літ», пам’ятці української
писемності ХI-ХII ст. про перших вчителів слов’ян Кирила і
Мефодія, які переклали слов’янською мовою церковні книги, записавши їх з
допомогою складеної Кирилом (мирське ім’я Костянтин) близько 863 р.
слов’янської абетки. Названа вона на честь творця слов’янської писемності
просвітителя Кирила – кирилицею.
Громадськість України, Росії, Білорусії, Болгарії,
Чорногорії, Македонії, Сербії та ще низки країн відзначає символічну 1150-у
річницю заснування слов’янської писемності.
З нагоди цієї дати у Немирівській центральній
районній бібліотеці відбулось вшанування святих рівноапостольних Кирила і
Мефодія. Діє книжкова виставка-калейдоскоп «То України код», що відкриває
історичні аспекти внеску братів в історію освіти, культури слов’янських народів
та розвиток писемності.
Немає коментарів:
Дописати коментар