Страшний супутник людства

У 1988 році Всесвітня орга­нізація охорони здоров'я оголосила 1 груд­ня Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. Це пов'язано з тим, що синдром набутого імуно­дефіциту (СНІД) набув масштабів пандемії. Нині 42 мільйони осіб живуть, будучи інфі­кованими ВІЛ/СНІДом. Найбільше від поширен­ня цього найнебезпечнішого захворювання страждає молодь. 70% інфікованих - молодь віком від 15 до 29 років.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом уперше відзначався 1 грудня 1988 року після того, як на зустрічі міністрів охо­рони здоров'я усіх країн прозвучав заклик до терпимості і розширення обміну інформацією по ВІЛ/СНІДу. Особливо боляче стає на душі, коли бачиш, як зовсім малі діти повинні роз­плачуватися власним здоров'ям за помилки своїх безвідповідальних батьків. Сьогодні в Україні нараховується більше 6000 ВІЛ-інфікованих дітей.

ВІЛ - це вірус імунодефіциту людини, відкритий через два роки після виявлення перших хворих. ВІЛ відкрили в 1983 році Барра-Синусіта та Люк Монтаньє. З моменту проникнення вірусу в клітину по­чинається період ВІЛ-інфекції, який може тривати 7-10 і більше років, а з моменту ак­тивації вірусу починається хвороба - СНІД (1-3 роки).                                               

Вірус імунодефіциту уражує клітини  імунної системи, у першу чергу Т-лімфоцити, В-лімфоцити, макрофаги, де­які клітини ЦНС.

За останні роки кількість хво­рих зросла порівняно з 2000 роком більш ніж у 4 рази, смертність - у 3,8 разів. Тривалість життя ВІЛ-інфікованої особи, яка не ліку­ється, в Україні складає 5-8 років, хворих на СНІД - 1-2 роки. Щоденно в Україні реє­струється 39 нових випадків ВІЛ-позитивних осіб і 8 помирає від Сніду.

У районній бібліотеці для дітей до уваги учнів 5-9 класів запропоновано перегляд –пораду:" Страшний супутник людства", де зібрані брошури, посібники, статті з періодичних видань про синдром набутого імунодефіциту. Користувачі зможуть дізнатися про ознаки хвороби, діагностику, шляхи проникнення, передачі вірусу.

ВІЛ – одна з найважливіших соціальних та медичних проблем людства, тому про неї треба знати всім та спільними зусиллями вирішувати її. Зупинимо СНІД разом!

Калиновий гай скорботи

Не одну трагедію пережив український працьовитий народ, не раз наші люди ставали заручниками безвідповідальних політиків, діяльність яких приносила горе і страждання населенню. Таким великим горем і стражданням були позначені роки голоду 1932- 1933, які забрали життя до 5 мільйонів українців. Голодомор був штучним і в першу чергу спрямованим проти селянства та споконвічного українського етносу.

Голодомор 1932 - 1933 рр. -  це національна трагедія українського народу. Варто сказати, що на Вінниччині від голоду померло більше, ніж під час гітлерівської окупації.

24 листопада 2012 року  в Україні відзначається День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. В цьому році минає 80 років з початку голодомору в Україні та у Вінницькій області. До цієї сумної дати в районній  бібліотеці  для дітей з учнями 7-8  класів проведено бесіду: "Дзвони пам’яті та правди про голодомор". Бібліотекарі підготували перегляд книг про роки голодомору в Україні та  на Вінниччині: "Ми в цій землі житами проросли, щоб голоду не знали люди вічно" для учнів 6-9 класів.

Серед книг слід виділити роботи Р. Конквеста "Жнива скорботи". – К., 1993,  І.Г. Шульги "Голод на Поділлі". – В., 1993,  "Великий голод в Україні 1932-1933 років" у IV томах. – К., 2008, "Голод та голодомор на Поділлі 1920-1940 рр. Збірник документів та матеріалів". – В., 2007, "Голодомор. Геноцид українського народу 1932-1933 рр". – К., 2008, В. Марочка "Голодомор 1932-1933 років". – К., 2007 та інші.

 В короткій бесіді діти познайомилися з сторінками трагічного минулого нашої Батьківщини, мали змогу переглянути літературу з даної тематики, ще раз уявити ті "чорні" дні, замислитися над жахливою трагедією Голодомору.

На абонементі ЦРБ розгорнуто виставку реквієм "Голодомор 33 мовою книг і документів".

Література на виставці представлена за такими розділами:

- "Люди гинуть. Лютує голод в Україні";

- "Пекельні цифри і слова

 У серце б’ють неначе молот";

- "А іноді така печаль оступить, аж заплачу… (Т.Шевченко)";

- "Спогади страдників голодомору"

 Висновок однозначний: засудження Голодомору 1932-1933 рр. як  ганебного явища та надія на те, що він ніколи не повториться в нашій історії.

Захистити і допомогти

25 листопада Генеральною асамблеєю ООН проголошено Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства над жінками. В читальному залі Центральної районної бібліотеки до уваги користувачів представлено перегляд літератури, який присвячено цьому дню.

Сьогодні насильство над жінками та дівчатами є, напевно, найпоширенішим порушенням прав людини. Щороку його жертвами стають мільйони осіб. Воно долає вікові, соціально-економічні, освітні чи географічні межі, зачіпаючи суспільства усіх країн та регіонів світу.

За даними ООН, кожна п’ята жінка в світі щонайменше раз у житті стає жертвою згвалтування або спроби такої наруги. Жінки і дівчата є об’єктами незаконної торгівлі, вони найбільше страждають від страхіть війни. У Австралії, Канаді, Ізраїлі, Південній Африці і Сполучених Штатах від 40 до 70 відсотків вбивств жінок здійснюються їх інтимними партнерами.

За останніми міжнародними дослідженнями з насиллям стикалися жінки майже в половині українських сімей.

Насилля щодо жінок вкрай поширене, воно властиве всім країнам і торкається жінок незалежно від раси, достатку, походження. Жінки стикаються з насиллям в правовій сфері та в повсякденному житті.

Насилля над жінками завдає їм невимовних страждань та горя сім'ям. Воно не дозволяє жінкам використовувати всі свої потенційні можливості, обмежує економічне зростання і підриває розвиток всього суспільства.

Потрібно змінити ставлення суспільства до проблеми насильства над жінками, дискримінації й ущемлення їх прав. Жінка має знати свої права, усвідомлювати їх порушення, вміти захищати свої права, а суспільство повинно нетерпимо ставитися до всіх проявів порушення прав та свобод жінки.

У сонячній країні Миколи Носова

Ось вже не одне дитяче покоління дружить з героями талановитих книжок Миколи Мико­лайовича Носова. Осяяні сонячним гумором та запальними хлоп'ячими фантазіями, ці книжки захоплюють сучасних дітей, як колись і їхніх батьків, радісною, невтомною вигадкою.

 До Дня народження видатного дитячого письменника у районній дитячій бібліотеці підготовлено перегляд літератури для молодших школярів, учнів 1- 4 класів. Тут зібрані книги автора для дітей та про дітей, які наповнюють полиці дитячої книгозбірні.

Микола Носов народився 23 листопада 1908 року в Києві. З раннього дитинства визначилися творчі на­хили майбутнього письменника. Як і багато знаменитих письменників, він спо­чатку вигадував казки та оповідання просто так - для свого маленького сина. А згодом одне своє оповідання, яке називалося «Витівники», відніс до журналу «Мурзилка». Оповідання надруку­вали. Було це в 1938 році. За цим оповіданням з'явилися інші: «Тук-тук-тук», «Живий капе­люх», «Огірки», «Фантазери» тощо. Вони друку­валися в дитячих журналах та газетах. Голо­вними героями його оповідань стали симпатичні хлопчики, які у всіх пригодах та пустощах ви­ступали завзятими фантазерами і великими плутаниками.

Це прості діти - часом неспритні, часом боягузливі, але завжди безпосередні. Для створення своїх образів письменник не корис­тувався розгорнутим описом, йому достатньо виразного діалогу чи комічного випадку, щоб точно змалювати характер того чи іншого пер­сонажа. Сюжети Носова гострі, динамічні, напо­внені потішними, кумедними ситуаціями. Крім веселих оповідань, Носов написав декіль­ка повістей про шкільне життя: «Весела сімейка» (1949 р.), «Щоденник Миколки Синицина» (1950 р.), «Вітя Малєєв у школі і вдома» (1952 р.). За остан­ню повість у 1952 році автор отримав Державну премію.

Пізніше до відомих вже героїв приєд­нався ще один, на цей раз - казковий. Ним став Незнайко, пригодам якого автор присвятив серію повістей-казок. Перша казка побачила світ у київ­ському журналі «Барвінок» не тільки в оригіналі, а й в українському перекладі.

Саме Незнайко та його весела компанія друзів-коротульок принесла автору велику славу. У гумористичній, емоційній формі в трилогії дітям подається широкий пізна­вальний матеріал з різних галузей науки, техніки і мистецтва, вирішуються морально-етичні питан­ня. За жартівливими пригодами ненав'язливе під­креслюється несумісність хвалькуватості, чван­ливості, задавакуватості зі справжніми, щирими, добрими відносинами між людьми.

Творчість М. Носова має велике значення в літературі. Дуже важливими особливостями його гумористичного таланту була здатність від­кликатися на актуальні проблеми виховання та вміння в захоплюючій, цікавій формі вирі­шувати важливі моральні проблеми особистос­ті. Його книги перекладені майже сотнею мов світу. За його творами в театрах ставили п'єси, знімали мультиплікаційні та художні фільми. Найвідоміші з них - «Пригоди Толі Клюквіна» (1964 р.) і «Фантазери» (1965 р.). А у наші дні Незнайко навіть став героєм комп'ютерної гри.

Моїм дорогим землякам: нинішнім та прийдешнім

У цьому році Немирівському парку виповнюється 225 років. Хто, коли, з якою метою його заснував, що і кого бачив парк за своє існування? Про це та інше за Немирівський парк та палац ви дізнаєтесь прочитавши доволі цікаві книги, які днями побачили світ «Немирівський парк і палац: переплетіння доль», у двох книгах, Миколи Федоровича Денисенка (літературний псевдонім Микола Деніс) педагога, журналіста, письменника, дослідника-краєзнавця, який присвятив понад 30 р. дослідженню та вивченню свого рідного краю – Немирівщини. З 2000 р. є членом Національної спілки журналістів України.

Презентація книг відбулася 9 листопада у День Української писемності та мови в районному будинку культури. На свято запросили культпрацівників району, викладачів навчальних закладів, учнів, учасників літературно-мистецького клубу «Криниця», читачів центральної районної бібліотеки.

Працівниками бібліотеки було підготовлено перегляд літератури «З криниці пам’яті черпаємо любов до краю», на якому розмістились книги краєзнавців Немирівщини: Шенк Г.О., деця В.С., Малакова Д.В., Денисенка М.Ф., Леськіва Б.В., Барнасюка О., Черниша А.Й.

Захід був відкритий відеосюжетом фоторобіт Немирівчанки Січкар О.М. у супроводі мелодій пісень самодіяльного композитора Карасьова В.М., збірки пісень якого також були представлені у перегляді.

Книга – це завжди результат багаторічної кропіткої праці, яка потребує великих затрат, сил, енергії, опрацювання автором великої кількості літературно-історичних джерел, архівних матеріалів. Про що і розповів у своєму виступі Микола Федорович Денисенко.

Народився автор 4 вересня 1961 року у селі Криківці, що на Немирівщині. Нині працює спеціалістом з питань охорони культурної спадщини та розвитку туристичної діяльності  при Немирівському районному будинку культури.

Захід супроводжувався мультимедійними презентаціями. Звучали авторські пісні у виконанні Петра Головатюка. Кожний момент супроводжувався  мультимедійним відеорядом, в якому були зафіксовані унікальні фотодокументи з книги М. Деніса «Немирівський парк і палац: переплетіння доль», підготовлений Кононовою І.Б.

З виходом у світ книги, автора вітали зав. сектором з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю райдержадміністрації Пасічник А.О., зав. відділом культури Мазур В.М., директор Немирівської ЦР бібліотеки Коваль О.А., кандидат медичних наук, начмед санаторію «Авангард», Килівник В.С., керівник творчої студії і напрямків роботи з любительськими клубами районного будинку культури Кононова І.Б.

Микола Федорович Денисенко висловив велику подяку всім, хто не байдужий до його творчості та надав підтримку в популяризації книги.

Єдиний скарб у тебе – рідна мова,

                                        П. Куліш.

           

    Мова дійсно найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління з покоління. Мова - це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття. Мова - це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.

      До Дня української писемності та мови для учнів 5-9 класів  Немирівська районна бібліотека для дітей підготувала  книжково-ілюстративну виставку "Бездон-на глибина святого слова".  

     Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Вона була ще до того, як почали об’єднуватись руські землі в могутню державу Київську Русь. Багато жорстких століть пережила невмируща  українська мова. Про історію розвитку рідної мови розповідає перший розділ  виставки "Заквітчана вічність у слові".

    Поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів, що наповнюють другий розділ "Мова. Суспільство. Держава" .

    Ми одержали у спадок сучасну українську літературну мову - багату, розвинену, гнучку. Вона - наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Нею можна висловлювати все: від найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень і оповідань. Третій розділ виставки "Барви рідної мови" знайомить читачів з довідковими та інформаційними виданнями, присвяченими красі та багатству рідної мови. 

   

Щедра талантами земля Немирівська

    Ми живемо на прекрасній землі, яка завжди славилася людьми трудолюбивими, талановитими. Немирівщина подарувала світові багато яскравих імен в літературі та мистецтві. З Немировом пов’язані імена Миколи Леонтовича, Марка Вовчка, Миколи Некрасова, Владислава Городецького. Але цими іменами перелік талановитих людей міста, звичайно, не обмежується. 

    Любов до рідного краю неможлива без пізнання історії нашого міста, неповторних фольклорно–етнографічних пам'яток, унікальних творінь архітектури і мистецтва. Велика заслуга в цьому належить самовідданій праці дослідників рідного краю. 

6 листопада 2012 року в Немирівській бібліотеці для дітей відбулась зустріч учнів 6-Б класу НВК № 1(класний керівник Стецюра Р. Л.) з письменником, краєзнавцем та дослідником Миколою Федоровичем Денисенком. 

   

    Діти ознайомилися із  двохтомником книг М. Ф. Денисенка "Немирівський  парк і палац: переплетіння доль", який нещодавно побачив світ.

    Цікаво, доступно, використовуючи ілюстративний  матеріал своїх книг, автор розповів про історію створення Немирівського парку, будівництво палацу, детально зупинившись на постаті княгині Марії Григорівни Щербатової. Письменник підкреслив значення її діяльності  в історії нашого міста.

    Зустріч проходила у формі бесіди, тобто запитань дітей до письменника про історію міста, про долю людей, імена яких пов’язані з Немирівським парком: композитора Ф. Ліста, французького письменника О.де Бальзака, архітектора І.Стібрала та інших. Також учні дізнались цікаві факти з життя і творчого шляху письменника, познайомилися з його напрацюваннями та планами на майбутнє.

    На завершення присутні подякували Миколі Федоровичу за цікаву зустріч, змістовно проведений час, побажали автору міцного здоров’я, нових творчих здобутків, вдячних читачів та спонсорів  

  

Гениальный человек рассеянный

            Під такою назвою у районній бібліотеці для дітей до 125-річчя від дня народження  видатного російського дитячого поета Самуїла Яковича Маршака  для дошкільнят та  учнів 1- 4 класів підготовлено перегляд літератури. Читачам пропонуються казки, вірші, загадки  автора, а також матеріали  про його  життєвий і творчий  шлях.

С.Я. Маршак народився 3 листопада 1887 року  в місті Острогожську Воронезької губернії в сім’ї заводського техніка, талановитого винахідника. Майбутній поет рано полюбив вірші, з 4 років сам робив спроби складати їх, а у 12 років створював поеми.

 У дитинстві Маршак увесь час щось вигадував: ігри, п’єси, розповіді. Слухачам особливо подобалися його незвичайні історії з фантастичними кінцівками. Ставши відомим поетом, Самуїл Якович дуже любив свою роботу, довго працював над кожним твором. Так, п’єса-казка "Кицькин дім" із п’ятисторінкової виросла в цілу велику виставу, його відрізняла бездоганна чесність у роботі.  

Маршак створював для дітей книги, допомагав їм рости, радів за них, виховував їх. Поет писав твори для дітей і про дітей, які і сьогодні розповідають про правила поведінки вдома, на вулиці, в школі, вчать їх зростати чесними, добрими, розумними, скромними, працьовитими, сильними, сміливими людьми.

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна рабою фашистських катів

Друга світова війна – одна з найтрагічніших сторінок історії людства і болючих сторінок нашої країни, оскільки протягом тривалого часу Україна була театром військових дій, зоною окупації. Український народ зазнав у війні величезних людських втрат.

Згідно з Указом Президента України від 20 жовтня 2009 р. щорічно 28 жовтня весь український народ відзначає День визволення України від фашистських загарбників.

В Немирівській центральній районній бібліотеці розгорнуто коментований перегляд літератури «Літопис мужності і слави» та проведено усний журнал «Пам’ять повертає нас в минуле заради майбутнього» з метою збагачення молодого покоління відомостями про боротьбу своїх земляків з ненависним ворогом.

Любов до Батьківщини давала духовну силу нашим батькам, дідусям і прадідусям у боротьбі з фашистами.

Відповідь на питання «За що билися наші бійці? За що умирали?» дав герой кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» Василь Кравчина: «Вороги наші б’ються за владу над нашою землею. Ми б’ємося за те, чому нема ціни у всьому світі, - за Батьківщину».