У вінок Кобзареві

Є люди, які вмирають задовго до своєї фізичної смерті. Деяким же, навпаки,  і після смерті судилося жити у віках. І не тільки жити, а й світити зорею для прийдешніх поколінь. Саме таким світилом для українського народу є Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. 9 березня 1814 року у селі Моринцях у кріпацькій сім'ї Шевченків блиснув у вік­ні єдиний на село вогник: народився новий кріпак для пана, а для України - її великий співець Тарас Шевченко.

Всього 47 років прожив Шевченко, з них 24 – у кріпацтві, 10 – у солдатській неволі, лише 13 років – на волі, вільною людиною. Та пам’ять про геніального українського поета і художника, борця за кращу долю України  майже два століття не вмирає у людських серцях. Його твори житимуть вічно, завжди хвилюватимуть струни людської душі.

До 199-річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка в рамках року дитячої творчості районна бібліотека для дітей провела конкурс малюнків, прозових та поетичних творів "У вінок Кобзареві".

В конкурсі взяли участь учні 3-9 класів шкіл міста. Дитячі роботи були різні, кожна дитина проявила свої здібності, уміння, фантазію, творчість.

6 березня в читальній залі районної дитячої бібліотеки були підведені підсумки конкурсу. Бібліограф дитячої бібліотеки Петрова Л.О. провела коротку бесіду про життя і творчість видатного Кобзаря.

Всі без винятку учні були нагороджені призами.

 

Шевченко для всіх нас сьогодні це не тільки  те, що вивчаємо в школі, це те, чим ми живемо. Ми вчимося у Тараса шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну мову.