Леся Українка… Це ніжне і дзвінке ім'я належить до найвеличніших імен
нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у
пам'яті кожного українця, і не тільки українця. Гордий дзвін її імені в серцях
мільйонів людей породжує не тільки спогад про "Лісову пісню" або
"Досвітні огні", але і палку любов до великої поетеси і гордість за
свій народ, що спородив її.
Леся Українка належить до тих, рідкісних творців, повсякденне життя яких,
стосунки з людьми і поведінка не обезславили їхнього чесного імені. Вона жила
красиво і самозречено, як і творила.
До Дня народження Лесі Українки в районній бібліотеці для дітей для читачів
-учнів 7-9 класів створено виставку-роздум: "Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає." Виставка містить біографічні й
літературознавчі матеріали, що допоможуть читачам ґрунтовніше вивчити життєвий
і творчий шлях письменниці.
В історії українського народу немає іншого імені, окрім, звичайно, Тараса
Шевченка, яке б з такою безсумнівною силою прометеївської гідності, з такою
майже нелюдською болісною чистотою сконцентрувало в собі всенародну думу про
гордливу зневагу до всіляких кайданів і бойовий заклик до честі й
непримиренності. Велика дочка України
втілила у своїй творчості кращі почуття свого народу - його гідність,
його мужність, його непохитність у боротьбі за свободу й правду, його горду
силу. Вона безсмертна, як безсмертний народ.
Немає коментарів:
Дописати коментар