"Символ наших визвольних змагань" – ці слова
Олени Теліги про героїку і трагедію Крут, є, мабуть, найадекватнішим означенням
національно-історичної ваги того, що сталося 29 січня 1918 року на не дуже
знаній до того залізничній станції на північний схід від Києва у сучасній
Чернігівській області, місце бою між російськими червоногвардійцями (6 тис.) і
загоном українського війська.
"Життя можливе тому, що люди існують завдяки
безумству", - сказав відомий філософ Габріель Бруне. Таким безумством жило
триста студентів-воїнів Студентської сотні Січових Стрільців, кадетів Першої
Української юнацької (юнкерської) школи ім. Б. Хмельницького, учнів і
гімназистів, цвіту української шкільної молоді. Вони знали: їм пощади не буде,
знали, що треба встояти до кінця, знали, що саме тут, під Крутами доведеться загинути.
Вони готові були піти на смерть, щоб врятувати обеззброєну державу, знали, що
тій, всього кілька днів перед тим проголошеній Самостійності.
Крутянці виконали місію перед своєю Батьківщиною. Хтось
сказав: "Треба вчинити кілька шаленств, щоб надати людині новий сенс життя
– ось це і є призначенням кожної місії". Подвиг Крутянців і був цією
місією задля української нації.
На Аскольдовій
могилі
Поховали їх
Тридцять мучнів
українців
Славних молодих
Слова-заклик української матері Людмили
Старицької-Черняхівської, матері одного з тих, хто навік упокоївся в
Аскольдовій могилі: "заради цих юнаків-героїв ми повинні всі, що лишилися
живими, поклястись на цій могилі – віддати Україні все наше життя. Тільки всесильною
працею на життя України можемо ми поквітувати їх жертву та зняти з них тягар
марної німої смерти".
У читальній залі Немирівської центральної районної
бібліотеки пройшла година-вшанування "Їх – юних сміливців лиш жменька була
– із серцем зі сталі і духом з граніту".
До уваги присутніх перегляд літератури: "Україна їх
оплаче". Бібліотекар Ткачук Л.Ю. розповіла про надзвичайно трагічні події
в українській історії – бій під Крутами.
Звучали вірші "Крути" І. Гнатюк, "Пам’яті
тридцяти" Т. Тичини, "під Крутами" У. Кравченко, "Під
Крутами" О. Олеся, "Крутянська пісня" Б. Антоновича,
"Юним" П. Кізко, "Крути" М. Лавренко, "Сніг" Г.
Булаха, "Ода до прийдешнього" Є.Маланюка.
Зачитували уривки зі спогадів нечисленних учасників бою,
яким вдалося вижити.
Пам’ять про юних героїв буде вирощувати нові покоління
міцні, життєрадісні, героїчні. Приходитимуть нові люди і вони пам’ятатимуть:
"На Аскольдовій могилі український цвіт", що "тут лежать ті, хто
віддали все, що мали – молодість, надії і сили життя за волю України".
Ви стали
прикладом усім,
Про Вас нікому не
забути
В понурій темряві
віків
Світити будуть
завжди Крути!
Немає коментарів:
Дописати коментар