До подій минулого повертає день сьогоднішній

28 жовтня виповнилось 69 років звільнення України від німецько-фашистських загарбників.

Через найважливіші битви Великої вітчизняної війни  прийшов на Україну вогненний шлях визволення.

А нас повертає пам’ять до героїчних, болючих і радісних днів визволення України на фронті, підпіллі, у партизанських загонах.

З третього лютого до 31 грудня 1943 року звільнені Ворошиловград, Харків, Суми, Донецьк, Чернігів, Полтава, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Київ, Черкаси, Житомир.

У серпні цього ж року почалася битва за Дніпро – одна з найважливіших битв Другої світової війни. 1944 рік став завершальним у переможному поступі визволення України.

Незабутніми для України і її солдат стали Корсунь-Шевченківська, Нікопольсько-Криворізька, Проскурівсько-Чернігівська, Одеська, Кримська, Львівсько-Сандомирська, Карпатсько-Ужгородська наступальні операції.

Це завдяки їм і воїнському подвигу солдат одержали волю Луцьк, Рівне, Херсон і Вінниця, Хмельницький і Чернівці, Львів і Тернопіль, Кіровоград і Сімферополь, Івано-Франківськ і Ужгород.

З пам’яті поколінь ніколи не зітруться подвиги воїнів армії при визволені Одеси, Керчі, Севастополя, великих і малих сіл України.

Вже багато років відділяє нас від тих суворих днів. Відходить покоління, яке перенесло всі труднощі воєнних літ. З кожним роком ветеранів стає все менше, але в кожній сім’ї живе пам’ять про них: фотографії, листи з фронту, газетні статті. Частина з яких представлена у книзі "Жива пам’ять поколінь" зібрані учнями НВК №2 м. Немирова, яка була включена до бібліографічного огляду книг про Велику Вітчизняну війну на Немирівщині проведеного бібліографом Магденко Н.П.

Віддаючи данину пам’яті визволителям рідної землі Немирівською центральною бібліотекою розгорнуто книжкову виставку "Народ, осяяний пам’яттю, - нездоланний".

Проведено літературно-музичний екскурс в історію пісень народжених Великою Вітчизня-ною війною: "Я чую, чую, як співають мені над Батьківщиною пісні".

Скільки б не пройшло часу від тієї війни, розповідати про неї завжди важко, але й забувати не можна. І ми пам’ятаємо і будемо пам’ятати, тому що хочемо, щоб світ ніколи не пізнав таких жертв і трагедій, які пережив наш народ.