Немирівські поети представляли район на обласному заході

17 вересня виповнилося 149 років від дня народження класика української літератури, великого Сонцелюба – письменника Михайла Михайловича Коцюбинського. В день цієї пам’ятної дати у вінницькому літературно-меморіальному музею-садибі його імені проходила щорічна, вже 13 нарада молодих літераторів, більшість із яких є членами Обласного літературно-мистецького об’єднання імені Василя Стуса, котру очолює письменник та громадський діяч Василь Кобець.

Всеобласна нарада проходила за участю письменників, лауреатів премії ім. Михайла Коцюбинського та Василя Стуса. Загалом у ній взяли участь представники близько вісімнадцяти районів Вінниччини. Немирівський край представляли молоді поетеси Анжела Веденко та Ліна Корнилюк на чолі із краєзнавцем районного будинку культури, письменником Миколою Денисенком та завідуючою відділом обслуговування центральної районної бібліотеки Світланою Слюсарчук.

Захід розпочався із презентації літературно-мистецького альманаху «Травнева зав’язь»(до якого ввійшли й поезії нашої місцевої талановитої письменниці Оксани Дунської), а також із відзначення Грамотами та грошовими винагородами кращих літераторів області. «Я хочу, щоб із вас вийшли могутні письменники, журналісти, викладачі літератури! І щоб ідеї Коцюбинського, що «я не можу розминутися з людиною», – ви завжди виношували в собі!», – наголосив при врученні Василь Дмитрович Кобець.

Опісля усі вшанували великого письменника Михайла Коцюбинського покладанням квітів до підніжжя пам’ятника.

Почути інших та поділитися своїми напрацюваннями учасники наради мали змогу на читанні власних творів (в основному це були поезії), після чого йшло їх обговорення. Досвідчені письменники давали поради літераторам-початківцям щодо стилю написання, особливостей мови, радили рівнятися на творчість таких українських митців слова, як Ліна Костенко, Дмитро Павличко тощо. 

Такий захід дає можливість талановитій молоді побачити певні недоліки у своїх роботах, отримати цінну критику та поради для саморозвитку у письменницькому руслі на майбутнє.

Немирівська центральна районна бібліотека

У кого серце мудрістю багате,

Тому глибини всякі перейти.

 У  читальній залі Немирівської центральної районної бібліотеки  було проведено літературний  альманах «На  Україну повернусь через роки, через віки…».

« Перед тим, як  взятися за перо, я довго думав, а чи потрібна моя книга сучасному світові, на небосхилі якого тисячі таких спогадів, що як зірочки, спалахують і згорають у круговерті читацького Всесвіту. Одні зігрівають, інші охолоджують, треті надихають наші серця і душі, четверті наповнюють їх миром і добром. Я не знаю до якої із цих категорій належатиме моя книжка. Покаже час. Хотілося, аби вона зігрівала і надихала» - цими словами, з книги Олексія Воскобійника «Повість моїх літ», розпочала захід бібліотекар читальної зали Ткачук Л. Ю.

У книзі відбито долю не одного, а мільйонів українців, які не зі своєї волі залишили рідну Україну і, перебуваючи на чужині, жили, працювали й мріяли про волю свого народу, докладали всіх зусиль, щоб прискорити цей світлий, омріяний день – День Незалежності України.

Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті хто живе в Україні і ті, кого доля закинула на чужину. Останнім часом погляди наших людей звернені до своєї історії, словесності, культури.

Вже не вперше у соціокультурних заходах бібліотеки приймає участь викладач кафедри філософії, культурології Вінницького інституту економіки  Головатюк З. С., яка радо поділилася з присутніми своїми враженнями від прочитаних книг: « Перший олігарх»  М. Терещенка, про меценатську діяльність роду Терещенків і Ханенків, їх великий вклад в розвиток промисловості і культури України кінця ХІХ - початку ХХ ст. «Українець, який відмовився бути бідним» М. Ф. Слабошпицького – про видатного українського бізнесмена й мецената з Канади Петра Яцика, який створив фонд для нагородження переможців у «Міжнародному дитячому конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика».

«Убогий духом не може бути багатим, незважаючи на те, скільки грошей він має», - наголошував Петро Яцик. Його життя – це яскравий взірець служіння рідному народові, Україні.

Бібліотекарем  кафедри для юнацтва  Майданюк Н. П. проведено бібліографічний огляд нових надходжень літератури сучасних українських письменників. Також було переглянуто буктрейлер по книзі Мирослава Дочинця «Криничар», створений обл. бібліотекою для юнацтва м. Черкас.

Метою заходу було те, що красномовне слово пропонованих українських письменників навчить юних читачів любові до України, пошани до книжок, допоможе стати щасливими,  навчить, як здобути свободу чи знайти і не втратити любов. «Доки ти йдеш - ти в дорозі. Доки ти мислиш - дієш. Доки дієш - ти потрібен людям і Богу, і собі...».

Билиці діда Гриця

5 вересня 2013 року виповнюється 90 років з дня народження відомого українського дитячого поета Грицька Бойка. До цієї дати в районній бібліотеці для дітей для молодших читачів – учнів 1-5 класів підготовлено тематичну поличку:"Билиці діда Гриця". Читачам пропонуються найдотепніші твори поета - смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки та відомості про життєвий і  творчий шлях поета.

Грицько Бойко (1923-1978) - ввійшов у літературу для дітей на початку 50-х років і дуже швидко полюбився маленьким читачам. Лише в Україні за життя поета вийшло понад п'ятдесят книжок. Секрет успіху - в рідкісному дарі підмічати й поетично осмислювати кумедні пригоди, що трапляються з дітьми. Адресовані вони тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого, хто хоче, сміючись, позбутися якоїсь вади, стати мудрішим, кмітливішим.

В дитячому серці живе Україна

Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю.

24 серпня  є головним державним святом України – Днем незалежності нашої Батьківщини. Ця дата пов'язана з прийняттям цього дня в 1991 році Верховною Радою України Акта про незалеж­ність. Територія нашої держави була проголошена єдиною  та неділимою. В Україні мають чинність виключно Конституція та закони України.

До Дня Української незалежності в районній бібліотеці для дітей для учнів 5-9 класів підготовлено книжково-ілюстративну виставку-панораму: "В дитячому серці живе Україна". Книги на історичну тематику, цікаві енциклопедичні видання відкривають перед юними читачами сторінки історії Української держави, запрошують до подорожі чудовими куточками нашої Батьківщини, знайомлять з  легендарними постатями України, людьми, що творили та творять її історію сьогодні.

    Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її історію, її символи, не даймо нікому скривдити її. Завжди пам’ятаймо, що ми – українці, пишаймося цим.

 Нове відео на блозі http://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1713745959926019268#editor/target=page;pageID=1504150680733658692

Твій вільний час і світ твоїх захоплень

«Криниця» - назва літературно-мистецького клубу при Немирівській центральній районній бібліотеці.

Зачерпни водиці-студениці

Із джерелечка бурштинної криниці

Із криниченьки, що в лузі при калині,

Із джерелечка, що з витоків родинних…

О. Вітенко

Як за цілющою водою, так за ліричним словом, творчим доробком, живим спілкуванням тягнуться до «Криниці» любителі прекрасного. Своєрідність роботи клубу зумовлена тим, що кожне засідання несе в собі відтінок новизни.

Немирівщина, як і вся Україна славиться умільцями, цікавими, самобутніми талантами. Ось і на цей раз учасники літературно-мистецького клубу «Криниця» зустрілися з непересічною людиною Левицькою Діною Макарівною. Навіть важко уявити скільки всього вміють її руки: займається макраме, інкрустацією соломкою, шпоном, в’язанням спицями і гачком, флористикою, живописом на полотні та березовій корі, аквареллю, різьбленням, виробами з природного матеріалу.

Засідання клубу розпочала Слюсарчук С.В. – зав. відділом обслуговування, розповіддю про найбільш цікаві моменти творчої біографії майстрині.

 

Вечір пройшов у формі діалогу, спогадів, запитань до Діни Макарівни. Всіх присутніх здивувало, як все, що вона робить, може поєднатись в одній людині.

Багато теплих і щирих слів було сказано на адресу Левицької Д.М. Паламарчук Валентиною Іванівною, Губань тетяною Миколаївною, Марусич Броніславою Миколаївною, Пеньковою Зінаїдою Савівною.

Марусич Тетяна поділилась своїми спогадами про заняття у гуртку будинку школяра, яким керувала Діна Макарівна.

Найкращими вчителями для Діни Левицької, під час занять улюбленою справою, були книги. А помічником у всіх починаннях є чоловік Віталій Миколайович.

Вироби Діни Макарівни радують людей, змушують іншими очима подивитись  на навколишній світ. «Коли бачиш такі роботи, то підіймаєшся над всім буденним», - сказала Марія Данилівна Леськів.

Сьогодні світ захоплень майстрині – це диво-квіти вироблені з шкіри. Розмістились вони на полицях виставки і на перший погляд неначе живі, адже в кожній з них часточка душі Діни Макарівни.

Без книги та журналу не відбувається жодне засідання «Криниці». Перегляд літератури «У країні майстрів», що був представлений присутнім, підготувала та провела бібліотекар читальної зали Ткачук Л.Ю.

Народне мистецтво – вічне, як і народ. Головне, щоб допомогти народним умільцям повно розкритися, підтримати в організації персональних виставок, щоб представити громаді, яка їх належно оцінить. А в цьому завжди поруч з творчими людьми Немирівська центральна районна бібліотека та літературно-мистецький клуб «Криниця».

«Хотіла б я піснею стати…»

Кожним словом, кожним променем думки. кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся українка.

Народилася вона в сім’ї Косачів у Новгород-Волинському. Їй пощастило народитися у справді інтелігентній та заможній родині: мати – письменниця Олена Пчілка, батько освічений поміщик, який дуже любив літературу. Дядько Михайло Драгоманов, відомий вчений. Надзвичайно обдарована, чутлива, ранима, з глибоким істинним музичним обдаруванням у 10 років несподівано важко захворіла. Це був туберкульоз. З того часу в її очах навічно оселилася печаль…

«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого поетичного слова, як з уст цієї слабосилої хворої дівчини», - відзивався про Лесю Іван Франко.

Прекрасні Подільські пейзажі малювала Леся Українка в циклі поезій «Подорож до моря».

«Красо України, Подолля!

Розкинулось мило, недбало!

Здається, що з роду недоля,

Що горе тебе не знавало!»

Літературний критик Сергій Єфремов називав її вірші «поезією самотності», Дмитро Донцов – її саму – «поеткою українського рісорджименто (відродження)». Її душа поривалась в блакитну далину. Але тлінне тіло хвороба притискала до землі. В серпні 1913 р. з першими променями сонця душа таки вирвалась з обіймів болю і відлетіла на небеса. Земний шлях Лесі українки закінчився – розпочався шлях у вічність. Полетіла на «крилах пісні»…

1 серпня 2013 р. минуло 100 років з дня смерті Лесі Українки. Померла вона в грузинському місті Сурамі, згодом перепохована на байковому кладовищі в м. Києві. 

У Немирівській центральній районній бібліотеці розгорнуто озвучений перегляд літератури «Хотіла б я піснею стати…». 

 

Користувачі бібліотеки мають можливість ближче ознайомитися з життєвим та творчим шляхом великої дочки українського народу та послухати її вірші.