Пора надій і пробудження суспільства

У житті кожного народу є події, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають його майбутню долю. 28 червня 1996 року, після дводобової практично безперервної роботи Верховна рада України прийняла Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу.  Прийняття Конституції було важливим кроком уперед у забезпеченні прав людини і громадянина в нашій країні, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Україна дійсно вистраждала цю Конституцію, яка поклала край тривалому стану конституційної невизначеності й державотворчих пошуків, стала символом досягнення певної стабільності й злагоди у державі та суспільстві.

На порядок денний знову висувається доречність конституційних змін. Проводиться всенародний референдум "За народну Конституцію" із затвердження нової редакції Конституції України. Одним з напрямків конституційних змін передбачено здійснення комплексної політичної реформи посилення місцевого самоврядування.

На виконання пункту 6 розпорядження голови обласної державної адміністрації  А. Олійника від 5.06.2014 р. № 289 "Про організацію проведення обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади" в Немирівській центральній районній бібліотеці оформлено інформаційний стенд "Порядок там, де всім - один закон".

На якому розміщено порівняльний аналіз статей діючої Конституції України та статей проекту змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади та звернення до користувачів бібліотеки з пропозицією долучитися до обговорення конституційних змін.

В читальній залі бібліотеки розгорнуто перегляд літератури "Конституція – Основний Закон України".

«Криниця» представила суцвіття родинних талантів

У Немирівській ЦРБ відбулося чергове засідання літературно-мистецького клубу «Криниця», на яке запросили кілька талановитих родин. Шкода, що почуте і побачене стало надбанням лише тих, хто прийшов у той день до читального залу, адже рівень майстерності митців, що представили свої доробки, був досить високим.

Серед них викладачі поет-сатирик Михайло Драбович та його донька Ольга Січкар, що займається рукоділлям та фотографією, поет  та історик-дослідник Сергій  Загній і його дружина Ольга, що створює дивовижні картини з природних матеріалів. Саме ці дві родини працюють під одним дахом Немирівського коледжу будівництва та архітектури, але кожен  з них має неповторний талант.

 Михайло Петрович пише гуморески, які увійшли до збірки «І сміх, і гріх, а жити треба». Навчальний матеріал, який студенти засвоюють досить складно, він подає їм у вигляді гумористичних мініатюр. Саме у такий спосіб молодь запам’ятовує його легко, тому з навчанням не виникає ніяких труднощів. Тематика гуморесок Михайла Драбовича різноманітна і відображає всі сторони людського буття, допомагає вижити у цьому непростому світі.

Його дочка Ольга Михайлівна, яка має власну сім’ю і нині у декретній відпустці по догляді за донечкою Кірою, за домашніми клопотами знаходить час, аби фотографувати і вишивати. Родзинка її колекції – вишиті метрики і подушечки для голок, жіночі сумочки і шкатулки, а ще  чимало інших милих дрібничок, без яких життя було б сірим і буденним. Фотографії ж, які побували не на одній виставці, свідчать про однозначне: Ольга Січкар – геніальний художник, яка малює… об’єктивом фотоапарату.

У Немирові із особливим трепетом спостерігають за унікальним родинним тандемом Загніїв. Сергій Анатолійович, як і його дід Григорій, малює. Навіть людською волосиною. Пише вірші, в Інтернеті створив власний сайт «Спорные факты», що став лідером за кількістю відвідувань, тобто, він один з найчитабельніших сайтів. Два дипломи з відзнакою Вінницького політеху дали Сергію Анатолійовичу шматок хліба і повагу у Немирові, бо всі знають його і як комп’ютерного генія.

Його Ольга Іванівна – це берегиня у повному значенні цього слова. Всі свята – Різдво, Великдень, Трійця, дні народження, день одруження у них перетворюються на справжнісінькі дійства, де продумано все до дрібниць, починаючи від подарунків один одному та друзям, зроблених власноруч, завершуючи тематичним посудом і рідкісними стравами. До речі, цьогоріч Оля спекла паску за рецептом княгині Марії Щербатової, переданої у спадок від бабусі чоловіка. В оселі господиня дому створила затишок, який віє від її картин, зроблених з піску, каміння, ракушок, скла, яєчної шкаралупи, а часом навіть з того, що ми спішимо викинути до смітника. Вироби своїх рук вона роздаровує друзям і рідним, а ще – своїм студентам, яких теж привчає до прекрасного, навчає ніколи не втрачати можливості поділитися з ближнім тим, що зігріє і утішить.

Ще одна талановита родина завітала на засідання «Криниці» - це дев’ятирічна брацлавчанка Катя Дробина, яка вже має власну поетичну збірку під назвою «Зернятко». Книжки роздарувала рідним і друзям, а ще завезла їх до дитячого будинку Свято-Вознесенського Банченського монастиря, що на Буковині. А ще віддала діткам свої іграшки, тим самим відчувши радість, яку можна відчути лише тоді, коли ти розділяєш чужу біду.

Про цю дівчинку знає не лише Вінниччина, але й вся Україна. Вона пише патріотичні вірші, пронизані болем за рідну землю, на якій нині йде війна. Побувала на Майдані, де на руїнах барикад, просякнутих людською крою, читала свої доробки про Небесну Сотню, розстріляну Україну і владу, яка обманювала свій народ.

Творчі починання донечки підтримують батьки Оксана і Всеволод, у яких трійко діточок, а Катюша – найстарша серед них. Вони створили всі умови для інтелектуального і творчого розвитку донечок і сина, тому отримують перші результати батьківського виховання, чим, власне, слугують прикладом для тих батьків, у яких малі діти.

Завершальним акордом літературно-мистецького засідання стали вірші ще одного викладача Немирівського коледжу Марини Довбні, яка очолює творчий клуб «Златоуст». Аби удосконалити свою майстерність, вона виклала свої віші в Інтернет і дослуховується до кожної поради, які висловлюють у своїх коментарях читачі. Всі Маринині вірші мають колоритну мелодику, тому так і просяться на ноти, а ще – цілком заслуговують на поетичну збірку, що вже на часі.

Відкриваючи засідання «Криниці», Світлана Вадимівна Слюсарчук, яка очолює це літературно-мистецьке об’єднання, наголосила на тому, що  всі талановиті родини – щасливі, бо кожен день таких людей наповнений неспокоєм, співпереживанням, натхненням, бажанням жити, творити і дякувати за талант Богові.  А це, повірте, підвладне далеко не кожному.

Виставка виробів Загній Ольги

Оксана Дунська презентує збірочку "Зернятко" Каті Дробіної

Сергій Анатолійович дарує бібліотеці книги з власного зібрання

Головний Закон України

Конститу­ція України - це Основний Закон України. Положення, викладені в Конституції, регламентують основні правила суспільних відносин у межах держави, роботу всіх органів влади й суспільних організацій.

Початок конституційному процесу було офіційно покладено Декларацією про державний суверенітет України, що був проголошений Верховною Радою України 16 липня 1990 року. 24 жовтня 1990 року Верховна Рада України прийняла поста­нову "Про Комісію з розробки нової Конституції Української СРСР". Комісія підго­тувала Концепцію нової Конституції, що була ухвалена Верховною Радою 19 липня 1991 року, а також схвалена всеукраїнським референдумом, що відбувся 1 грудня 1991 року. Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року Верховною Радою України від імені на­роду - носія суверенітету та єдиного джерела влади в країні. Тільки український народ має виключне право визначати й змінювати конституційний устрій нашої дер­жави, і це конституційне право не може бути узурповане ані державою, ані політичними партіями, ані будь-якими державними органами чи посадовими особами.

До Дня Конституції України в районній бібліотеці для дітей для учнів 7-9 класів підготовлено перегляд літератури: "Головний Закон України". Зібрані книжково-ілюстративні матеріали розповідають юним читачам про історію створення української Конституції в контексті розвитку Української держави.

На канікули з книгою

Літо – це довгі-предовгі канікули, природа, річка, море задоволення та чудова пора, коли можна відпочити, а ще - безліч розваг. Всі діти з нетерпінням чекають на цей час. Є багато варіантів чим зайнятися влітку. Кращий дитячий відпочинок - це яскравий, незабутній і, обов'язково, пізнавальний, і найголовніше, звичайно, -з книгою.

Як без неї? Вона допоможе побути поруч із своїми улюбленими героями, опинитися в загадкових, незвіданих країнах,відпочити з користю, адже літній відпочинок дітей – це не лише бездумне гаяння часу та байдикування, тому дитяча бібліотека запрошує на відпочинок з книгою.

Нещодавно до районної бібліотеки для дітей завітали учні 4"А" та 4"Б" класів НВК №1(класоводи Пашенко Н.Ф. та Змерзла Г.П). Бібліотекар абонементу 5 -9 класів Дремлюга М.В. познайомила дітей з новинками  літератури та з книгами, які  потрібно прочитати влітку.

З особливою цікавістю майбутні п’ятикласники знайомились з періодичними виданнями дитячої бібліотеки. Хлопчиків зацікавили журнали з моделювання, а увагу дівчаток привернули періодичні видання зі схемами вишивки та в’язання, плетіння бісером тощо.

Відчиняє двері казка

Казка…  Це цілий світ, у якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю. Народні казки були і залишаються чарівними провідниками мудрості та совісті, доброти й милосердя, віри і працелюбства. Вони безсмертні, бо в них живе сам народ.

29 травня в районній бібліотеці для дітей  було проведено бібліотечний урок " Відчиняє двері казка" з учнями 2-В (класовод Бондарчук Н.В.) та 2-Б (класовод Рябоконь Н.М.) класів НВК № 1. До уваги маленьких читачів бібліотекарі підготували перегляд книг: " Мандрівка у Країну казок". Яскраві, різноманітні книжечки з казками запрошували дітей познайомитися з ними.

Бібліограф дитячої книгозбірні Петрова Л.О. розповіла учням про казку, як вид художньої прози. Були проведені вікторини: "Упізнай казку", "Назви ім’я казкового персонажа", "З якої казки?".

Діти виймали пелюстки з "Ромашки", на яких були написані імена казкових персонажів. Завдання полягало в тому, щоб  їх доповнити.

Особливе захоплення у дітей викликала гра: "Чарівна торбинка". Другокласники діставали предмети з торбинки: рукавичку, золотий ключик, тарілочку, яйце та ін. і відгадували, кому з казкових персонажів цей предмет належить.

Бібліотекар абонементу молодших школярів Гайдей О.Д. зробила аналіз читання дітей і запросила їх на літні канікули до дитячої бібліотеки. Учні, які є активними читачами, отримали медалі "Хто багато читає, той багато знає".

Діти із задоволенням  читали книги та журнали за столиком на молодшому абонементі.

Священна пам’ять в спадок нам дана

Війна, що прийшла на українську землю червневим ранком 1941 року, увірвалася до кожної сім'ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, спотворила нашу чудову природу, перетворила у руїни тисяч міст і сіл. Проте наш народ залишився незламним у тита­нічній битві, якої ще не знала історія. Він боровся за свободу і переміг. Серед тисячі солдатських ав­тографів на стінах рейхстагу чимало українських імен. Кожний шостий мешканець нашої країни загинув під час війни.

Напередодні Дня Перемоги в районній бібліотеці для дітей з учнями 8-А класу НВК № 1 (класний керівник Сич Леся Михайлівна) пройшов урок мужності: "Священна пам’ять в спадок нам дана", щоб вшанувати пам’ять загиблих і  почути розповіді свідків воєнних подій.

Усе менше за­лишається тих, хто пам'ятає злочини війни зі свого трагічного досвіду. На урок мужності була запрошена Писаренко Людмила Іванівна, вчителька української мови та літератури, дитина війни, нині пенсіонерка. Цікава, насичена спогадами про часи окупації фашистами Немирова, розповідь Людмили Іванівни зворушила серця юних і нікого не залишила байдужими.

Учні читали вірші, присвячені ветеранам. З особливою гордістю діти розповідали про своїх рідних, учасників Великої Вітчизняної війни, зачитували спогади прадідусів та демонстрували документи та фотографії.

 

    На честь полеглих, всіх тих, хто не повернувся, на честь рядових, бійців, командирів, жінок, ведуча заходу, бібліограф районної дитячої бібліотеки Петрова Л.О. запалила свічку пам’яті і хвилиною мовчання всі учасники вшанували  загиблих героїв.

До зустрічі бібліотекарі для учнів підготували книжкову виставку з атрибутами: "Пам’ять про Вас у нашім серці жива". Поряд з книгами, які розповідають про події війни, були представлені атрибути: офіцерський планшет, шинель та  фуражка, автомат, фляга, казанок, гармошка.

Діти привітали Людмилу Іванівну з Днем Перемоги, побажали здоров’я, благополуччя, мирного неба над головою та вручили квіти і сувенір на згадку про зустріч. На завершення всі присутні заспівали пісню "День Победы".

День Перемоги – це день, коли кожен з нас, і той, хто пережив труднощі воєнних лихоліть, і той, хто народився і виріс у мирні роки, складає шану живим і полеглим героям. Урок мужності виховує у дітей високе почуття патріотизму, любові до своєї країни, дає змогу відчути їм, що герої живуть поряд, що мирним днем ми зобов’язані тим, хто захищав Батьківщину від фашистів, що найбільш священна пам’ять – це пам’ять серця.

В щасливі дні і в дні сумні

іду з дитинства до Тараса

Кобзаря необхідно згадувати, й пам’ятати і мати в своєму серці повсякчас, 2014 – рік великих Шевченкових роковин.

У Немирівському коледжі будівництва і архітектури в співпраці з центральною районною бібліотекою пройшов тиждень української мови і літератури "Нам вічно іти до Тараса", присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

На протязі цих днів було проведено заходи: науково-теоретичну конференцію "Шевченко – це голос української душі", "У весняний день – весняні голоси" – конкурс вірша і пісні, "Ти так любив її Тарасе, її – Україну свою" – конкурс театралізованих сценок, заключним етапом була вікторина "Що знаємо про Шевченка".

Студенти та викладачі коледжу передали присутнім любов до великого поета, котрий став душею і серцем України.