27 липня в центральній районній бібліотеці був влаштований перегляд літератури "Не піду із життя я ніколи", присвячений 110-річчю від дня народження українського письменника Ярослава Олександровича Галана.

Сьогодні навколо постаті й творчості Я. Галана точаться дискусії. І це зрозуміло: переоцінка цінностей змушує ще і ще раз замислитися над долею письменника-публіциста, який своїм суспільним і естетичним ідеалом вважав радянську владу, ідеї соціалізму і проніс їх через усе життя.

Водночас немає підстав перекреслювати всю художньо-публіцистичну спадщину Галана. Бо є велика правда в його нарисах і статтях 30—40-х років про долю західноукраїнського краю, його історію і культуру, про соціальний і національний гніт в умовах польської окупації, про одвічний потяг галичан до великої України.

І сьогодні передають атмосферу часу твори Галана про боротьбу проти фашизму, про господарську і культурно-освітню роботу, яка почалася на щойно визволеній території.

Як творча особистість Галан найвиразніше зреалізував себе в драматургії. У його доробку — п'єси різних жанрів: романтичні драми «Дон-Кіхот із Еттенгайма» і «Вантаж», сатирична комедія-памфлет «99 %», соціальна драма «Вероніка», соціально-психологічні драми «Осередок» і «Любов на світанні», трагедія «Під золотим орлом».

Різнобічність доробку Галана виявилася і в його прозовій спадщині: оповіданнях, нарисах, памфлетах, фейлетонах, повісті «Гори димлять». Повість, як і деякі оповідання, написана польською мовою.

Діапазон творчого самовираження Я. Галана дуже широкий. Увійшовши в історію нашого письменства, він залишив вагомий і яскравий слід у драматургії, публіцистиці, художній прозі і театральній критиці.