Пісні Великої Вітчизняної війни – це особливий розділ пісенної історії нашого народу. Воював весь наш народ. Воювала й пісня. Вона була надихаючою і пристрасною, суворою і вимогливою, веселою і безтурботною, ніжною і люблячою. Вона підбадьорювала під час маршу і зігрівала в  негоду, вселяла надію і віру в те, що ми обов’язково переможемо, здолаємо ворога.

Пісні, створені у роки суворих воєнних випробувань, співали не тільки військові, їх співав весь наш народ, черпаючи оптимізм, душевні сили.

В цьому році минуло 70 років з дня визволення України від загарбників у роки Великої Вітчизняної війни. Проходять роки. Змінюється покоління. Новий час – нові пісні. Але і старі, перевірені і відібрані часом, як і раніше в строю. Такі пісні в запас не йдуть.

Ось і на літературно-музичному вечорі "Історія пісень Великої Вітчизняної війни" у НВК № 2 разом з Немирівською ЦРБ, учителем історії Булейко Н.М., учнями 11-А класу було підготовлено та проведено захід присвячений воєнній пісні.

Учні виявили велику активність, творчий підхід, багато самостійності під час підготовки вечора, під час якого присутні мали змогу познайомитись з історією створення пісень, поговорити про їх авторів, про перших виконавців, найбільш цікавих подіях, пов’язаних з існуванням тієї чи іншої пісні. Почути пісні у виконанні учнів, особливо проявив свій пісенний талант Артур Зайонц.

Бібліотекою до заходу було підготовлено перегляд літератури "Під звитяжним небом України світиться звитяжних 70".

Права людини - вивчай сумлінно

У 1950 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала усім державам святкувати 10 грудня як Всесвітній День прав людини. Саме в цей день в 1948 році було прийнято Загальну декларацію прав людини.

У цьому документі задекларовано наступні принципи: рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства и работоргівли; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо.

До Всесвітнього дня прав людини в районній бібліотеці для дітей підготовлена виставка-порада: "Права людини – вивчай сумлінно" для учнів 8-9 класів. До уваги читачів представлені книги на правознавчу тематику: "Конституція України", "Основи правознавства", "Популярна юридична енциклопедія", "Тлумачний юридичний словник", "Загальна декларація прав людини", "Конвенція про права дитини", брошури: "Молодь і право", "Зростаймо громадянами"  та ін.

 

Конституція України визнає за кожною людиною право на вільний розвиток своєї особистості, але тільки в тому разі, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей. Проголошуючи рівноправність усіх громадян і їх рівність перед законом, Основний Закон України відкидає можливість якихось привілеїв або обмежень за статевими, расовими, політичними, релігійними озна-ками або переконаннями.

Роль бібліотеки в системі інтелектуального та духовного збагачення дітей

Пріоритетним напрямом діяльності будь-якої бібліотеки сьогодні залишається просування і популяризація читання. Разом з тим сьогодні підвищується соціальна роль бібліотеки для дітей  як осередку інформації,  місця задоволення інтелектуальних і духовних потреб юних користувачів. З метою  надання методичної і практичної допомоги сільським  бібліотекарям в читальному залі Немирівської центральної районної бібліотеки було проведено семінар для сільських бібліотекарів "Роль бібліотеки в системі інтелектуального та духовного збагачення дітей".

На заході із доповіддю  по даній темі виступила завідуюча районною бібліотекою для дітей Семененко Г.П. 

З консультацією "Нетрадиційні форми роботи на допомогу інтелектуальному та духовному вихованню дітей" виступила  бібліотекар по обслуговуванню дітей старшого віку Дремлюга М.В. 

"Роль гуртка у формуванні і розвитку творчих здібностей дітей" висвітлила бібліограф РДБ Петрова Л.О.

Вміло поєднали теоретичні та практичні завдання у консультаціях  "Використання можливостей періодики в інтелектуальному розвитку дитини"- бібліотекар читального залу Семенько Л.А. та  "Бібліоіграшка, або як зробити бібліотеку цікавою" – бібліотекар абонементу 1-4 класів Гайдей О.Д. 

У рамках семінару бібліотекарі переглянули урок–реквієм "Схилімо голови в скорботі" підготовлений учасниками історико–краєзнавчого гуртка "Кліо". 

До уваги присутніх також були представлені презентації та відеофільм про найцікавіші виставки  та масові заходи районної бібліотеки для дітей. 

Схилімо голови в скорботі

Мало знайдеться не тільки в історії України, а  й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-33 років. Голод - це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у  вітчизняній, ні у світовій історії.

Людиноненависницький комуністичний режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати "комунізм" – квітуче життя для можновладців – на кістках мільйонів. 

Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-33 років  було присвячене засідання історико-краєзнавчого гуртка "Кліо".

Перегортаючи трагічні сторінки нашої історії, діти зачитували листи та спогади своїх ровесників, які пережили голод 1932-33 років. Болем та відчаєм за життя людей наповнювалася поезія учнів про події Голодомору в Україні.

До уваги присутніх бібліотекарі районної бібліотеки для дітей підготували виставку-реквієм: "Не загаси свічу пам’яті".

Доповненням до заходу був перегляд відео матеріалів про трагедію українського народу на пісню О. Білозір  "На вікні свіча". В пам’ять про живих і ненароджених, про тих, хто недолюбив і недожив, про всіх, невинно закатованих під більшовицькою владою, було запалено свічку пам’яті.

Від свічки пам’яті спалахнули маленькі вогники кожного з учасників з надією на те, що у цьому полум’ї згорить страшний спадок Голодомору, згинуть нещирі частинки наших душ, а шлях у майбутнє буде прямим і світлим.

Великомучеників нашої історії присутні пом’янули хвилиною мовчання. Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі. Про них пам'ятатимемо ми, хто вижив: їх діти та онуки. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога  всім сущим на Землі. 

До Дня пам'яті жертв голодомору

У неї щасливий талант

Літературно-мистецький клуб "Криниця", що діє в Немирівській центральній районній бібліотеці провів чергове засідання "Бентежать спогади".

Учасники "Криниці" відкрили для себе вперше ім’я Гуріної Людмили Іванівни. Нашої землячки з Липовецького району, яка вже 40 років проживає в м. Харкові, а в даний час є гостею нашого міста, відпочиває у санаторії "Авангард".

Перед нами постала глибока, особлива, цікава, абсолютно відверта людина – поет, прозаїк, гуморист.

Людмила Іванівна читала вірш за віршем і були вони самобутні і хвилюючі. Чулись у них туга за рідним краєм, батьківською хатою, гордість за нашу країну. А ще мелодійні вірші про кохання та казки передані у віршованій формі.

У Людмили Гуріної щасливий талант висловлювати усі прояви думок і життя у поезії. Слухали поетесу з нестихаючою увагою.

Працівники бібліотеки стараються зробити все можливе, щоб не пересихала криниця нових зустрічей.

І запалали свічки болю і пам’яті

Пам’ять – нескінченна книга в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Історична пам’ять: наше уявлення про минуле, яке потрібно відновлювати. На привеликий жаль багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом вкарбовано слова: голод, голодомор.

23 листопада  –  день вшанування загиблих у час голодомору 1932-1933 р.р. Відзначаючи раз у раз річницю, ми з новою силою усвідомлюємо, що цілеспрямована злочинна акція проти українського народу не є історичним минулим. Вона й зараз болить і нагадує про себе.

Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від штучного голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках учнями 10 Б класу НВК № 2 та вчителькою правознавства Остапчук Надією Миколаївною спільно з відділом обслуговування Немирівської ЦРБ було проведено годину пам’яті "Голодом вбивали нашу державу. Не вбили тоді, не вб’ють і тепер".

Захід розпочала Надія Миколаївна поєднавши у своєму виступі історичне минуле і події сьогодення: день гідності і свободи, роковини Майдану, Помаранчеву революцію, Революцію гідності.

Завідуюча відділом обслуговування Слюсарчук С. провела бібліографічний огляд літератури про голодомор на Вінниччині, яка була розміщена на книжковій виставці "Чорним бенкетом червоно розгулявся 1933".

Про причини голодомору, голодомор як національну трагедію, наш край в жахливі роки 1932-1933 р.р., про наслідки голодомору для держави розповіли учні: Іра Соломон, Аня Яровенко, Мар’яна Кривонос, Данканич Віктор, Миронюк Іра, Автухова Іра, Корж Таня, Бойчук Ліна.

Прозвучали важкі цифри і факти. Та українці вільнолюбива нація, в 1932 р. відбулось 125 селянських виступів, тисячі повстанців.

Довгі роки нам прищеплювали хибне уявлення про минуле України. На теперішній час суспільство зрозуміло через які випробування пройшла Україна і через які доводиться проходити сьогодні.

Нація формується зараз і бачимо героїзм, мужність, відданість наших військових, волонтерів і взагалі громадян України, Немирівчан.