"Уклін тобі, великий наш Маестро!"

Він викликає духів. Він – чаклун.
З пісень і гомонів, із променів і лун
Над світом ставить струменисту арку,
Прозорчасту, розцвічену, тугу.
Стовпи, на обрії зіперті,
Небес вологих сяйне опертя,
Світ одмежовують од темряви і смерті
І знаменують вхід у музику й буття.
Під благовістям райдуги цієї
Стоїть він, сіроокий чоловік.
Яка йому хвала? Які його трофеї?
Пісні й життя. Пісні й життя навік.

уривок з твору Миколи Бажана

“Криниця Леонтовича”

13 грудня минає 140 років від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча Миколи Дмитровича Леонтовича. Народився він в с. Монастирок Немирівського району. Вся його родина була тісно пов’язана з музикою. Від батька Леонтович успадкував гарний голос, любов до музики, щирий український гумор, а від матері – красу і ніжну музичну душу. 

Творчість і талант митця розвивалися в атмосфері народної пісні. 

Микола Леонтович, не виходячи за рамки творчої роботи, обмежившись у своїй творчості майже виключно цим жанром, розкрив те, що дало йому нове життя і зрівняло цей жанр з іншими жанрами професійної композиторської творчості, з перспективою дальшого розвитку.

Леонтович це нове слово сказав своїм “Щедриком”, “Дудариком”, “Прялею”; піснями “Піють півні”, “Зашуміла Ліщинонька”, “Ой пряду, пряду”, “Женчичок-бренчичок”. Музично-творча спадщина Леонтовича – це понад сто творів розробок українських народних мелодій і чотири твори на оригінальні теми “Льодолом”, “Літні тони” (хори), “Легенда” та “Моя пісня” (соло з хором і супроводом фортепіано) і фрагменти з незакінченої опери до дитячої казки Б.Грінченка “На русалчин Великдень”. І все ж у художньо-творчій роботі над народною українською піснею, яка стала для композитора джерелом високого натхнення, Леонтович – ціла нова епоха. Він надзвичайно тонко розумів народну душу і вмів талановито передати характер пісні. Його обробки народних пісень ні в якій мірі не можна назвати “обробками” – це самостійні художні твори, для яких музика народної пісні дає лише певний ґрунт, кожен з них – окремий твір, окремий зразок, оригінальна музична форма.

Сучасна хорова українська музична культура по праву може пишатись таким самородком, яким є Микола Леонтович.

М. Д. Леонтович – автор знаменитого на увесь світ «Щедрика». Цю пісню називають «маленьким музичним дивом» і вона є чи не найпопулярнішою різдвяною мелодією на планеті.

В основу «Щедрика» покладено текст народної української щедрівки. Уперше цей музичний твір виконав хор Київського університету у 1916 році. А 5 жовтня 1921 року він пролунав у Нью-Йорку на концерті в Карнегі Холі у виконанні хору Олександра Кошиця.

У 1936 році американець українського походження Петро Вільховський створив англійську версію слів до цієї пісні та дав назву «Carol of the Bells». І відтоді її можна почути в усіх куточках світу.

В Немирівській ЦРБ відбулася година з музикою "Уклін тобі, великий наш Маестро!" На заході були присутні учні Немирівського НВК № 2. Працівники бібліотеки розповіли про життя і творчий шлях земляка, історію всесвітньовідомого «Щедрика», прослухали найбільш відомі варіації твору.