Останній співець козацької минувшості України

Кобзарство своїм корінням сягає часів Київської Русі. Глибокий слід в історії культури України залишили кобзарі, бандуристи, лірники. Чи не найяскравішою особистістю серед українських кобзарів був сліпий виконавець народних дум та пісень Остап Вересай. Слава прийшла до народного співця ще за життя та не потьмарилася донині – його думи захоплювали слухачів, унікальність манери виконання вражала дослідників, а художники писали його портрети.

«Корифей кобзарського мистецтва України» - під такою назвою в Немирівській центральній районній бібліотеці розгорнуто книжкову виставку-перегляд з нагоди 210-ти річчя видатного українського кобзаря Остапа Вересая.

Остап Микитович Вересай народився 1803 р. у с. Калюжниці Прилуцького повіту Полтавської губернії в родині кріпаків-музикантів. Осліп на 4-му році життя. 15-річним хлопчиком пішов навчатися гри на кобзі і, маючи гарний голос та досконалий слух, швидко опанував кобзарське мистецтво чудово виконував народні думи і пісні. Мандрував близько сорока років шляхами України. 

Помер народний співець у квітні 1890 р. Проводжали його в останню путь усім селом, укривши могилу живими квітами й поставивши скромний дубовий хрест з написом «Остап Вересай. 87 лет от роду». Останній співець козацької минувшості України, ставши легендою за життя, залишився навіки на рідній землі.