Небезпечно вільний Сергій Параджанов

   Сто років тому, 9 січня 1924 року, у Тифлісі, у вірменській родині народився хлопчик Саркіс (Сергій) Параджанов. Йому судилося зняти кілька фільмів, визнаних шедеврами, потрапити до радянської в'язниці, вижити там у найважчих умовах і стати одним із найвидатніших кінорежисерів ХХ століття.

Сергій Параджанов створив низку фільмів, таких як "Тіні забутих предків" і "Колір гранату", започаткувавши ними хвилю українського поетичного кіно.

Прем’єра кінострічки "Тіні забутих предків" відбулася 4 вересня 1965 року в київському кінотеатрі "Україна". На цьому показі Іван Дзюба вийшов на сцену з промовою щодо масових політичних репресій, а Василь Стус виголосив своє відоме "Хто проти тиранії та диктатури – прошу підвестися!".

Хочете знати більше? Заходьте до нашої бібліотеки та читайте матеріали про життя і творчість вірменина, який в Україні «залишив своє серце» - Сергія Параджанова

Степан Руданський – подільський сміхотворець

    У січні цього року відзначаємо 190 літній ювілей ще одного відомого земляка. Степан Руданський – український поет, перекладач, фольклорист, професійний лікар, народився 6 січня 1834 року на Поділлі у селі Хомутинці. Здобув освіту у Шаргородській бурсі, Кам’янець-Подільській духовній семінарії, а потім закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію. Його вчителем і наставником був відомий лікар-терапевт Сергій Боткін, який домігся для Руданського направлення до Криму. Після приїзду до Ялти, де він працював міським лікарем, з 1862 року Степан цікавиться історичним минулим і побутом греків, генуезців, караїмів, кримчаків, записує легенди, збирає фольклор.

У 1856 році поет написав свій найвідоміший твір — «Повій, вітре, на Вкраїну». З найбільшою силою поетичний талант Степана Руданського розкрився у його гумористичних творах, які найчастіше називають «співомовками». Це короткі віршовані оповідання, основою яких є народні анекдоти про класових поневолювачів та їхню потворну мораль. Фольклорному матеріалові поет надав великої соціальної гостроти, актуальності та викривальної сили. Писав С. Руданський також байки, поеми, драматичні твори, перекладав з багатьох мов. До літературної спадщини Руданського, основна й найцінніша частина якої була надрукована лише після його смерті, належать переклади («Слово о полку Ігоревім», уривки з «Краледворського рукопису», Верґілієва «Енеїда», перший повний в українській літературі переклад Гомерової «Іліада» та ін.) і збірники народних пісень з власних записів. З іменем Руданського пов’язане завершення формування в українській поезії віршованої гуморески як жанру.

Матеріали про життя і творчість поета представлені в нашій бібліотеці на виставці-портреті "Степан Руданський – подільський сміхотворець". Запрошуємо до перегляду!

Тут все мені рідне, близьке і святе

   6 січня виповнилось 75 років з дня народження українського поета, нашого земляка Миколи Володимировича Луківа. Народився Микола Володимирович 1949 року в селі Куманівцях Хмільницького району на Вінниччині. 1968 року закінчив Немирівське педагогічне училище ім. М.Вовчка, а 1973 року – факультет журналістики Київського університету. Автор багатьох збірок поезій, член Спілки письменників України, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських літературних премій. Громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, академік Української екологічної академії наук. Тривалий час працював у редакції газети "Літературна Україна", зараз – головний редактор журналу "Дніпро".

Микола Луків відомий як автор багатьох пісень, зокрема таких, як "Росте черешня в мами на городі", "Половина саду квітне", "Приїжджайте частіше додому" та ін.

Пропонуємо вам відвідати виставку-персоналію "Тут все мені рідне, близьке і святе" та познайомитись з творчістю українського поета Миколи Луківа.

 

 

 

Нарада

В читальній залі Немирівської публічної бібліотеки відбувся черговий методичний день для бібліотекарів сільських бібліотек-філій. Цей день для бібліотекарів був інформативним і насиченим. Основна увага була звернена на звітність та планування роботи бібліотек.

Бібліотекарам були представлені нові затверджені форми звітності, а також надано консультацію щодо їх заповнення. Визначено основні завдання і зміст роботи бібліотек на наступний рік. Представлено «Калейдоскоп знаменних дат на 2024 рік»