#Немирівбібліотека 215 років з дня народження Миколи Гоголя.

Микола Гоголь народився 1 квітня 1809 року в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Незабаром після народження сина батьки перевезли його до села Василівки того ж повіту, де знаходився їхній маєток.

Згідно з сімейними переказами, батько майбутнього письменника походив зі старовинного українського козацького роду – був нащадком відомого козака Остапа Гоголя – гетьмана Правобережної України кінця XVII століття. Він помер, коли Миколі виповнилося 15 років.

Вихованням хлопця здебільшого займалася бабуся – Тетяна Семенівна, яка змалку заклала йому любов до рідного слова і пісні. Під її впливом юний Гоголь захопився збиранням українських народних пісень, прислів'їв та приказок, лексичного матеріалу для створення українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого…»; «Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!..»; «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу».

Микола Гоголь був українцем – і за місцем народження, і за самоідентифікацією. Однак імперська машина добряче попрацювала над тим, аби зламати українця. Зрештою, про спроби «приборкати» Миколу Васильовича свідчить і сумнозвісна друга редакція «Тараса Бульби». Однак ані це, ані аргументи про відсутність творів українською не роблять Гоголя «російським класиком». Він писав російською зокрема й тому, що іншою мовою його твори могли б ніколи не побачити світ. Гоголь – цілковито наш, український автор.