Симфонія жіночого слова

Свого часу Мар’яна Савка висловилася: «Мені видається, у сферах, у структурах, де все чітко регламентовано, ієрархізовано, жінці складніше дійти значних висот. Легше, де тобі не дихають у спину, у тебе немає начальника, ти воюєш тільки з собою. Наприклад, у сфері мистецтва чи літератури, де кожен за себе – маємо помітні результати. Ікона літератури ХХ століття – це Ліна Костенко. Провідний філософ-літературознавець – Соломія Павличко. У голові руху сучасної літератури йде Оксана Забужко. ЇЇ останній роман – це відкриття таких важливих, наболілих і чесних тем, за які не взявся жоден чоловік. А хто у Львові успішно ініціював і далі успішно веде найбільший книжковий ярмарок? Олександра Коваль. Нікому з чоловіків не вдалося такого зробити. Тож коли жінка ставить собі конкретну мету, вона може цього досягнути».

Розділяти прозу на «жіночу» та «чоловічу», некоректно, але все ж, не можна ігнорувати того факту, що у постарадянській Україні з’явилася надзвичайно яскраве і на диво численне сузір’я жінок-письменників та літературознавців, що докорінно змінили образ сучасної української літератури. Більше того у багатьох відношеннях це нове талановите покоління жінок виявилось набагато радикальнішими, сміливішим та ближчим до західних ідей, ніж чоловіки, котрим було значно важче поміняти усталені у радянські часи літературні канони.

Тому до свята 8 березня у Немирівській ЦРБ було організовано книжкову виставку «Симфонія жіночого слова», на якій представлено видання сучасних українських письменниць. Кожна книга вражає своєю індивідуальністю, манерою написання, гостротою піднятих проблем та витонченістю. Українські письменниці - це особливий колорит української літератури. Вони пишуть так, як відчувають, при цьому популяризуючи українську мову, роблячи цим величезний внесок у її розвиток.