Тихо осінь ходить гаєм

     Осінь – це надзвичайна, чарівна і казкова пора року. Вона одягає на світ свою специфічну і особливу маску, крізь яку все здається неймовірним і навіть звичайні, на перший погляд, речі стають незабутніми…Навкруги – тиша, тільки ледве чути шелест різнобарвного килиму листя, що поволі опадає від найменшого подиху вітру дерев та кущів. Усе це і є ознаками найпрекраснішої пори року, оспіваної поетами, композиторами та художниками – золотої осені.

Прийшло свято жовтокосої красуні осені і в нашу бібліотеку, тому в секторі обслуговування дітей була організована виставка - загадка «Барвистий килим осені». На виставці представлені квіткові композиції, кумедні вироби з овочів та фруктів – щедрих дарів саду та огороду, не звичайні листочки – загадки, які залюбки відгадували наші читачі.

 

                                      

Герої тривожних світанків

    22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001. 

    Свято партизанської слави встановлено «на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...». 

    В цей день вшановується подвиг героїв, внесок народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом. 

    В читальній залі Немирівської центральної міської бібліотеки організовано виставку-вшанування "Герої тривожних світанків", яка розповість вам про початок та розвиток підпільного та партизанського руху в Україні та історію підпільного руху на Вінниччині та Немирівщині зокрема. 

Вільна птаха Оксана Забужко

  19 вересня відзначатиме свій 60-літній ювілей українська письменниця, поетеса, есеїстка і публічна інтелектуалка – Оксана Стефанівна Забужко. Вона належить до числа найпопулярніших україномовних авторів сучасності. Її твори перекладено багатьма мовами.

   Писати вірші Забужко почала, за її словами, «з дописемного віку» - змалечку складала віршики, які записував і збирав її батько, Стефан Іванович Забужко, педагог, літературний критик і перекладач. Дебютувала юна письменниця з віршами в періодиці у 9 років.

  Ключовими у творчості Оксани Забужко є теми національної ідентичності і гендеру. Перший роман Забужко, «Польові дослідження з українського сексу», один із «засадничих текстів української літератури пост-радянського періоду», вийшов у 1996 році і викликав бурхливі та суперечливі реакції критиків і читачів. Письмо Забужко — стилістично новаторське і інтелектуально провокативне — викликало нерозуміння з боку деяких вітчизняних критиків, незнайомих із здобутками світової критичної думки і фемінізму зокрема. У той же час читачі сприйняли роман дуже добре, він став першим бестселером незалежної України і дав старт українському книжковому ринку.

  У її літературному доробку – кілька збірок поезій, повістей, оповідань, публіцистики, широковідомий роман «Музей покинутих секретів», ряд філософсько-літературних праць. Твори Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке — в Центральній та Східній Європі. Її вірші перекладалися 16 мовами світу. 1997 року удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов'язання, США).

   Серед інших її літературних нагород — премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002) та ін. 

   Запрошуємо до перегляду виставки-персоналії "Вільна птаха Оксана Забужко", яка познайомить вас із творчістю письменниці.

 

Королева детективу Агата Крісті

     Сьогодні, 15 вересня, виповнюється 130 років від дня народження Агати Крісті – англійської письменниці, майстрині і однієї з найвідоміших у світі представниць детективного жанру. Її заслужено називають Королевою детективу. 

     За кількістю перекладів (понад 100 мовами світу) і сумарним накладом друкованих видань (понад 2 млрд. примірників) книги Агати Крісті посідають третє місце в історії після Біблії та творів Вільяма Шекспіра. Крім того, драматургічним творам письменниці належить рекорд за найбільшим в історії числом театральних постановок. П'єса Крісті "Мишоловка", уперше поставлена 1952 року, дотепер безупинно демонструється на підмостках театрів Лондона. 

     Усіх любителів детективу запрошуємо разом із нами відсвяткувати ювілей письменниці та обрати для себе книгу з виставки-персоналії " Королева детективу Агата Крісті". 

Майстри гребінця та ножиць

     Нещодавно своє неофіційне професійне свято в Україні відзначили фахівці, що створюють стиль людини за допомогою зачіски, — перукарі! Історія виникнення негласної традиції святкування дня перукаря невідома, але вже не перший рік 13 вересня українські перукарі отримують привітання, а День перукаря святкується в країні голосно і весело, адже привітати людей, які роблять світ кращим, завжди приємно і корисно. З нагоди свята ми підготували виставку-інсталяцію, присвячену перукарській справі "Майстри гребінця та ножиць". 

    Також пропонуємо до вашої уваги деякі цікаві факти про зачіски та перукарів: 

1. Перші ножиці з'явилися близько 300-го року до нашої ери в Римі. Вони не були схожі на сучасні: їх ріжучі клинки єднають не гвинтиком, а металевою платівкою. Ножиці майже сучасного вигляду знайшли в Ірані. 

2. Сіракузький тиран Діонісій через страх бути зарізаним не дозволяв перукареві стригти своє волосся і бороду ножицями. Перукарю доводилося обпалювати волосся Діонісія розпеченими вуглинками. 

3. В стародавньому Єгипті заможні жінки використовували замість подушок спеціальні підставки. Їх клали під голову замість подушки, щоб при лежанні зберегти складну зачіску. 

4. Грецькі жінки закривали волоссям лоб, оскільки, за канонами краси того часу, чоло повинне було бути низьким: між бровами і волоссям мало поститися не більше двох пальців. 

5. За часів пізнього Рококо модними були високі жіночі зачіски. Локони змащували салом, кропив’яним соком, рясно пудрили, після чого укладання могла триматися близько місяця. Перукарі, цінувалися на вагу золота, годинами споруджували на жіночих головах справжні композиції, використовуючи каркаси. Яскравий приклад – зачіска королеви Франції Марії Антуанетти висотою 91,5 см, прикрашена пір’ям, стрічками і коштовностями. 

6. Відомий стиліст Стюарт Філіпс потрапив в Книгу рекордів Гіннеса як автор найдорожчої стрижки вартістю 16 000 $. Одного разу послугами «головного перукаря знаменитостей» вирішила скористатися мільйонерка Беверлі Латео, що знаходилася на відпочинку в Італії. З Лондона до дорогоцінної клієнтки Філіпсу довелося добиратися літаком першого класу. До дверей орендованого на цілий день перукарського салону майстра довезли на розкішному лімузині. 

7. На які тільки жертви не готові модниці заради краси. Англійкам XVIII століття перед сном доводилося вдягати на зачіски дротові сітки. Таким незвичайним способом дами оберігали складну об’ємну укладку від мишей. 

8. Гоління небезпечною бритвою – робота для справжніх майстрів-перукарів. На початку ХХ століття набивати руку їм доводилося на повітряній кулі, вкритою піною. 

9. 36-річний перукар з Китаю Wang Xiaoyu вирішив залучити нових клієнтів незвичайним способом. Він робить стрижки стоячи на голові! Не відстає від колеги перукар з України Рустам Данильчук. Він робить стрижки в будь-якій позі, в тому числі догори ногами. Молодий майстер одного разу навіть примудрився вистригти дівчині рваний чубчик, занурившись з аквалангом на глибину 2 м. Оригінальність не залишилась без уваги.. За неординарний підхід до роботи епатажного перукаря к внесено до Книги рекордів України.