Трагедія мого краю

#Немирівбібліотека 23 листопада Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів. Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані. Традиційно в четверту суботу листопада о 16:00 пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міста, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах та в Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду в Києві. Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у власних домівках, офісах – де б ви не були. Адже кожен вогник у вікні – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.

Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!

#Немирівбібліотека 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

1000 днів болю і надії

#Немирівбібліотека #1000дніввійни 19 листопада всі українці відзначили 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. В нашій бібліотеці відбулась година пам’яті «1000 днів болю і надії», присвячена цій символічній даті. Ця дата — не просто цифра, а символ незламності українського народу. За цей час Україна пережила і досі переживає безліч втрат, але також демонструє неймовірну стійкість і єдність. Міста і села, які стали епіцентрами боротьби, зруйновані, але не зламалися. Буча, Ірпінь, Маріуполь — вони стали символами мужності та боротьби за свободу. Українські військові щодня героїчно рятують та захищають наші життя. Більше 1000-і днів триває холодний лютий. Давайте зупинимося, щоб згадати, відчути, вшанувати героїзм військових, волонтерів, лікарів, рятувальників та звичайних громадян, які з 24 лютого 2022 року щоденно боронять Україну. Вшануймо хвилиною мовчання всіх Героїв, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Напевно немає жодного українця, кого б не торкнулася війна. У кожного з нас є батько чи брат, друг чи знайомий військовий. І ми щодня повинні дякувати нашим Захисникам за кожен прожитий день, за можливість жити і робити те що ми робимо. Кожної хвилини маємо просити Божої ласки та опіки для наших Янголів-охоронців. Бо завдяки нашим Захисникам і Захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, Україна стоїть і буде боротися доти, поки не здобуде Перемогу над ненависним російським окупантом. Слава Україні! Героям слава!

1000 днів незламності: шлях до Перемоги

#Немирівбібліотека #1000дніввійни 24 лютого наше життя розділилося на «до» та «після». Календарні дні, як такі, перестали існувати – лише відлік важких днів до нашої Перемоги. Кожен день приносить нових Героїв, посилає нові випробовування та змушує кожного з нас робити доленосний вибір. За 1000 днів, як ніколи, українці стали рідними, об’єднані бажанням перемогти ворога, колаборантів, зрадників і повернути своє. Це час, у якому міцно переплелися добро та зло, світло і темрява, трагічне та героїчне одночасно. В Немирівській публічній бібліотеці з учнями 4Б класу ліцею №2 (класовод Чернецька О.І.) була проведена година пам’яті «Спалені мрії». Хвилиною мовчання присутні вшанували воїнів, які віддали своє життя заради нашого майбутнього, і всіх мирних людей, які безневинно загинули , пригадали події, які відбулися протягом 1000 днів війни, подякували ЗСУ, волонтерам, читали вірші про війну. діти висловили свої найзаповітніші мрії: про закінчення війни, Перемогу та повернення рідних додому. На завершення зустрічі, з вірою у Перемогу, всі заспівали народний Гімн Ураїни "Ой, у лузі червона калина. " Україна – сильна нація. Ми пройдемо через усі випробування і наша країна розвітне, як квітнуть навесні каштани, як квітнуть наші соняхи, так буде процвітати наша багатостраждальна земля. Низький уклін нашим захисникам і вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за Україну!

Феміністка і захисниця навколишнього середовища

#Немирівбібліотека #Українськийінституткниги Сьогодні святкує свій 85-річний ювілей Маргарет Етвуд — канадська письменниця, феміністка, поетка, літературна критикиня, активістка захисту довкілля. Насамперед відома як авторка роману-антиутопії «Оповідь служниці» (1985) про сексуальне та репродуктивне насильство над жінками у постапокаліптичній Америці, що став культовим для фемінізму. Лавреатка Букерівської премії 2019 року. Письменниця активно підтримує Україну у боротьбі з російськими окупантами та поширює інформацію, що стосується України й опору. Також Маргарет Етвуд поширювала інформацію про іноземні протести на підтримку України, звернення президента України, заклики відключити Росію від банкової системи SWIFT, в Торонто вийшла на протест в підтримку свободи України.

Українці в Книзі рекордів Гіннеса

Цікаві факти про життя Остапа Вишні

#Немирівбібліотека Пропонуємо вам покращити свій настрій разом із Остапом Вишнею, обравши для себе збірку гуморесок від майстра гумору. 13 листопада 1889 року народився відомий український письменник-гуморист Остап Вишня. Усе в його долі було незвичайним: від вдалого псевдоніма, безмежного таланту та до тих неймовірних випробувань і вміння виживати там, де, здавалось би, вижити вже неможливо. Ловіть цікаві факти про його життя: Остапа Вишню насправді звали Павло Губенко, і народився він на одному з хуторів біля села Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії в листопаді 1889 у багатодітній родині (у батьків було 17 дітей, і всі вони отримали гідну освіту). Гумористичний хист у нього був від мами Параски. Вона добре співала, була дотепною та сипала жартами-примовками. Чому він обрав саме такий псевдонім? Кажуть, він просто дуже любив вишні. Вишня був переконаний, що сміх має здатність зцілювати організм від недуг. Сам же він прожив недовго – 66 років. Далися взнаки стреси: розстріл брата, також письменника – гумориста Василя Чечвянського, арешт і ув’язнення на 10 років ще одного брата – Павла, та й самого Остапа Вишню ще в 1933 році запроторили до ГУЛАГу і звільнили аж в 1943 році. Арештували його, звинувачуючи в підготовці замаху на партійного діяча Постишева, на що він сказав слідчому НКВС: “Чому б вам не звинуватити мене у зґвалтуванні Клари Цеткін?”. Цікавим є й епізод, внаслідок якого йому якимось дивним чином вдалося уникнути розстрілу: коли приходить наказ про його розстріл, виконання затягується через погодні умови. А поки готують страту, керівника табору самого розстрілюють, а документи та наказ про покарання Остапа Вишні якимось дивним чином зникають. Не інакше, як доля захистила свого обранця. За матеріалами сайту https://siver.com.ua/news/cikavi_fakti_pro_ostapa_vishnju