150-річчя підписання Емьского указу

У бібліотеці відбувся бібліотечний дайджест "Заборонити - не означає знищити"

до 150-річчя підписання Емського указу — одного з найтрагічніших документів в історії української мови та культури. Учасники дізналися про обставини його появи, вплив на українську літературу, освіту й книгодрукування, а також про боротьбу українців за право говорити й творити рідною мовою. Емський указ — це таємне розпорядження російського імператора Олександра II, підписане 18 (30) травня 1876 року в німецькому місті Бад-Емс. Цей документ став одним із найжорсткіших проявів лінгвоциду, оскільки мав на меті повністю витіснити українську мову з культурної, освітньої та суспільної сфер. Заборони були тотальними. Не можна було видавати українською мовою жодних художніх творів, наукових праць чи навіть перекладів світової класики.Також заборонялося ввозити будь-яку українську літературу з-за кордону. Українські актори не мали права ставити п’єси рідною мовою. Під заборону потрапили навіть ноти з українськими текстами та виконання народних пісень на концертах! Українську мову повністю вигнали з початкових шкіл. Російська влада хотіла зробити так, щоб українська мова залишилася лише мовою неосвіченого селянства на рівні побутових розмов, а культура — зникла. Емський указ діяв майже 30 років і був частково скасований лише під час революції 1905 року. Цей документ — доказ того, що мова є головною зброєю народу. Нас намагалися зробити німими, але ми зберегли своє слово. Михайло Драгоманов про наслідки указу: «Це була спроба вбити культуру цілого народу одним розчерком пера, перетворивши мільйони людей на німих рабів без власної історії». Бачити менше