#Немирівбібліотека На день народження письменника та драматурга Панаса Мирного, який відзначаємо сьогодні, 13 травня, неодмінно прийшли б Марія Заньковецька, Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Василь Стефаник. Панас Мирний любив збирати гостей у своєму будинку в Полтаві. До речі, це було перше і єдине його власне житло, у яке зміг перебратися з дружиною та трьома дітьми в 1903 році.

Біля хати був став, на березі якого росли верби та дуби (нині дубам орієнтовно 350 років). А ще був розкішний сад, у якому Панас Мирний висаджував нові фруктові дерева і виписував їх за спеціальними каталогами. З плодів варив варення. Він сам керував цим процесом, хоча в маєтку жили кухарка, покоївка та конюх.

Садок Панаса Мирного облюбували вихованці полтавського гімназійного гуртка. Гуртківці читали тут заборонену літературу, зокрема, переписані від руки твори.

Панас Якович дуже любив театр і ходив на вистави за будь-якої нагоди й погоди.

У Панаса Мирного була величезна бібліотека, у якій він збирав твори російської та зарубіжної класики. Після 1905 року, коли скасували Валуєвський циркуляр про заборону вживання української мови, могла друкуватися українська література. Тож Панас Мирний передплачував усі можливі на той час українські журнали.

У серпні 1872 року у львівській “Правді” надрукували перший твір Панаса Яковича Рудченка – вірш “Україні”. Саме під ним уперше з’являється псевдонім – Панас Мирний.

Панас Мирний не дозволяв нікому про себе писати в пресі чи літературі. Коли до нього звернувся літературний історик Сергій Єфремов із пропозицією написати біографію письменника, то Мирний відповів:

“Про те все облиште думати тепер. Хай як умру, то і псевдонім розкриють, і біографію напишуть, і портрети змалюють. Якщо тільки все це буде потрібне. А тепер, на мою думку, усе це лишнє”.

Більше цікавих фактів з життя та діяльності класика української літератури ви можете дізнатись з матеріалів виставки-персоналії "Панас Мирний – корифей української прози", яка організована у нашій бібліотеці.