пʼятниця, 31 травня 2024 р.

Що читати влітку?

 Якщо протягом навчального року у школярів переважає «ділове читання», то під час канікул весь свій вільний час діти можуть присвятити читанню художньої літератури і улюбленим захопленням. Навіть найцікавіший відпочинок не можна уявити без книжки. Фраза банальна, але справедлива – у книг канікул не буває!

Нещодавно до бібліотеки на інформаційну годину « Що читати влітку?» завітали учні 5Б, 6Б та 6В класу ліцею №1. Діти ознайомились з рекомендованою літературою, яку задали читати на літо. А для тих, хто прагне читати не лише за шкільною програмою була підібрана пригодницька література, детективи, історико - фантастичні повісті та оповідання. Зацікавила дітей серія книг «Видатні особистості».
Захід пройшов цікаво і продуктивно, діти мали можливість обрати для читання книги за власним смаком та уподобанням.
На канікулах сумувати ніколи – приходьте до бібліотеки за цікавою книгою!







Бібліотека — територія для знань та розвитку

Напередодні літніх канікул з самого ранку в нашій бібліотеці було весело та гамірно. До нас завітали учні 1 А, 2 А і 2 В класів ліцею №1. Багато діток вже давно читають у нашій бібліотеці, але деякі вперше опинились в цих стінах. І тут їх вразила різноманітність книжкового світу. Діти мали можливість складати різноманітні конструктори, малювати, знайомитись з дитячими книгами і журналами, навіть спробували ставити виставу з ляльками-рукавичками.

Школярі, отримавши масу позитивних вражень та хороший настрій, полишали бібліотеку з бажанням зустрітися ще не раз, цікаво і весело провести час.
Тому запрошуємо на гостини! Завітайте і ви до нашої бібліотеки, і отримаєте для себе багато корисного – будь-яку інформацію, цікаві книги, змістовне дозвілля і гарний настрій!













четвер, 30 травня 2024 р.

 Ми приймаємо участь у ХІІІ Всеукраїнській онлайн-школі бібліотечного журналіста «Бібліотечний журналіст і безбар’єрність: розширюємо горизонти», яка проходить 28–31 травня 2024 року на платформі Zoom.








середа, 22 травня 2024 р.

Симон Петтлюра 145 років від дня народження

 #Немирівбібліотека Сьогодні минає 145 років з дня народження будівничого самостійної України – Симона Петлюри.

На думку співробітника Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук Ярослава Файзуліна, основний факт про Симона Петлюру полягає в тому, що він керував Українською державою в найважчий період її існування.
Також він ─ засновник війська, яке захищало Україну від більшовиків понад століття тому. І коли визвольні змагання 1917-1921 років закінчилися, Петлюра намагався зберегти державницьку традицію. Він очолював Державний центр Української Народної Республіки за кордоном, сподіваючись, що українську державність вдасться відновити.
Збереження цієї традиції закінчилося тим, що державність була відновлена, і в 1992 році президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав клейноди й символи влади першому президенту незалежної України Леоніду Кравчуку.







вівторок, 21 травня 2024 р.

 #Немирівбібліотека Працівники КЗ НПБ долучилися до участі у роботі фокус-групи, яку організувала ВОУНБ ім. В. Отамановського





Урок – подорож "Література рідного краю"

 Сьогодні в нашій бібліотеці відбувся краєзнавчий урок – подорож під назвою «Література рідного краю, для учнів 6 Б класу, ліцею №2. Зав сектором обслуговування дітей Семененко Г. П. підготувала літературну подорож по творчості письменників Вінниччини. Під час заходу діти дізналися, що Вінниччина – батьківщина багатьох талановитих письменників, які залишили нам у спадщину фольклор: пісні, думи, легенди, та багатогранну творчість майстрів художнього слова. Діти познайомились з творчістю М. Коцюбинського, В. Стуса, Марко Вовчок, Г.Усача, Н.Гнатюк, О. Вітенко, В. Сторожук, Т. Яковенко та ін. До заходу був організований огляд літератури «Квіт подільського слова».






Оноре де Бальзак

 #Немирівбібліотека 20 травня виповнилось 225 років з дня народження Оноре де Бальзака — видатного французького письменника, одного із засновників реалізму в європейській літературі. Народився в Турі, в родині селянина з Лангедоку. У 1807—1813 роках навчався у Вандомському коледжі, в 1816—1819 — у Паризькій школі права, одночасно працював у нотаріуса писарем. Однак незабаром відмовився від юридичної кар’єри і присвятив себе літературі. Після 1823 року Бальзак, наслідуючи літературну моду, опублікував кілька романів під різними псевдонімами в дусі "шаленого романтизму", які пізніше сам називав "справжнім літературним свинством". Лише в 1831 році у письменника виник задум "Людської комедії" — величезної серії романів і повістей, що змальовують картину життя сучасної Франції. Бальзак вважав, що "Людська комедія" повинна стати художньою історією Франції — такою, якою вона стала після Великої революції. Цій праці письменник присвятив усе подальше життя. А іронічні "Бешкетні оповідання" писалися під час перепочинку між великими та серйозними романами протягом цілих п’яти років і користувалися величезною популярністю у читачів. Ще за життя Оноре де Бальзак набув репутації одного з найвидатніших прозаїків 19 століття, а його книги вплинули на творчість таких великих письменників, як Чарлз Діккенс, Федір Достоєвський, Еміль Золя та Вільям Фолкнер. Фабула представляє роботу Оноре де Бальзака "Пустотливі оповіді", що була видана українською та російською мовами.






четвер, 16 травня 2024 р.

Любов’ю квітнуть вишиванки

 Щороку, у третій четвер травня відзначається Всеукраїнський День вишиванки. Ініціатором створення свята, присвяченого українському традиційному вбранню, стала письменниця, поет, журналістка та громадський діяч – Леся Воронько, яка запропонувала відзначати День української вишиваної сорочки. Свято — День вишиванки покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

Працівники бібліотеки оформили книжкову виставку "Любов’ю квітнуть вишиванки" та познайомили читачів з найцікавішими фактами з історії вишиванок. Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. А першим модником, який поєднав вишиванку з буденним одягом став Іван Франко, котрий носив її під піджак із сучасним вбранням.
Вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти наш рід. А головне показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, звичаї, традиції, історію. Зберігаймо, передаваймо із покоління в покоління, свій код нації. Миру та Перемоги нам!
Отож, усіх зі святом вишиванки!







понеділок, 13 травня 2024 р.

 #Немирівбібліотека Книжковий Ukrainian Fashion Week завершено. На останок під пильним поглядом поціновувачів книго-моди "дефілювали" кращі видання у жанрі фентезі та фантастики.








 #Немирівбібліотека На день народження письменника та драматурга Панаса Мирного, який відзначаємо сьогодні, 13 травня, неодмінно прийшли б Марія Заньковецька, Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Василь Стефаник. Панас Мирний любив збирати гостей у своєму будинку в Полтаві. До речі, це було перше і єдине його власне житло, у яке зміг перебратися з дружиною та трьома дітьми в 1903 році.

Біля хати був став, на березі якого росли верби та дуби (нині дубам орієнтовно 350 років). А ще був розкішний сад, у якому Панас Мирний висаджував нові фруктові дерева і виписував їх за спеціальними каталогами. З плодів варив варення. Він сам керував цим процесом, хоча в маєтку жили кухарка, покоївка та конюх.
Садок Панаса Мирного облюбували вихованці полтавського гімназійного гуртка. Гуртківці читали тут заборонену літературу, зокрема, переписані від руки твори.
Панас Якович дуже любив театр і ходив на вистави за будь-якої нагоди й погоди.
У Панаса Мирного була величезна бібліотека, у якій він збирав твори російської та зарубіжної класики. Після 1905 року, коли скасували Валуєвський циркуляр про заборону вживання української мови, могла друкуватися українська література. Тож Панас Мирний передплачував усі можливі на той час українські журнали.
У серпні 1872 року у львівській “Правді” надрукували перший твір Панаса Яковича Рудченка – вірш “Україні”. Саме під ним уперше з’являється псевдонім – Панас Мирний.
Панас Мирний не дозволяв нікому про себе писати в пресі чи літературі. Коли до нього звернувся літературний історик Сергій Єфремов із пропозицією написати біографію письменника, то Мирний відповів:
“Про те все облиште думати тепер. Хай як умру, то і псевдонім розкриють, і біографію напишуть, і портрети змалюють. Якщо тільки все це буде потрібне. А тепер, на мою думку, усе це лишнє”.
Більше цікавих фактів з життя та діяльності класика української літератури ви можете дізнатись з матеріалів виставки-персоналії "Панас Мирний – корифей української прози", яка організована у нашій бібліотеці.






четвер, 9 травня 2024 р.

 9 травня Україна разом з ЄС відзначає День Європи. Для українців це день спільних європейських цінностей, спільної історії всіх націй європейського континенту та знайомство з традиціями інших країн.

Сьогодні Україна відзначає День Європи під звуки повітряної тривоги та ворожих ракетних ударів. Непомірно високою ціною Україна показує всьому світові, що нашим цивілізаційним вибором є демократичні цінності й свободи, повага до прав людини та людської гідності, рівність і верховенство права.
До Дня Європи у бібліотеці організована літературна мандрівка «Казка мандрує Європою». За допомогою казкових героїв європейських казкарів таких як Шарль Перро, Антуан де Сент Екзюпері, Астрід Ліндгрен, Ганс Крістіан Андерсен та ін., діти познайомилися з багатим літературним надбанням Європи, а також дізналися цікаві факти про Європу.
Бажаємо кожному згодом здійснити справжню подорож.
Відкривайте світ і нехай відкриття для Вас будуть тільки приємними.




середа, 8 травня 2024 р.

 Сьогодні, 8 травня, Україна разом з усім світом відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Ми вшановуємо кожного, хто боровся з нацизмом. Заслуговують на увагу та пам’ять і мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації наших міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої, а й мільйони маленьких та великих людських бід, які тривали роками.

До цієї дати у бібліотеці була підготовлена книжкова виставка - реквієм «В книжковій пам’яті – миттєвості війни». Книги, що представлені на ній, розкривають жахіття війни, героїзм та відвагу нашого народу.
Війна – це пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. Пам’ятаємо про це і віримо в нашу Перемогу!