Революціяна граніті

Упродовж майже 70 років Україна перебувала у складі Радянського Союзу – тоталітарного державного утворення, керованого комуністичною партією. У складі цієї імперії перебувала низка так званих радянських республік, а столицею була російська Москва. Проте вже в середині 80-х років ХХ століття Радянський Союз переживав масштабну кризу, що охопила більшість галузей. Щоб врятувати державу, комуністична партія вдалася до певної лібералізації суспільного та політичного життя, ініціювавши «перебудову». Це стало поштовхом до відродження національних рухів в окупованих Росією республіках. Однак до кінця 80-х років ХХ століття суперечності й непослідовні дії у здійсненні реформ лише поглибили суспільну кризу та викликали невдоволення тієї частини суспільства, яка прагнула цілковитого повалення тоталітарного режиму. На початку 90-х років ХХ століття в Україні відбулися парламентські вибори, де чверть мандатів отримали національно-демократичні кандидати. Хоча більшість – 239 депутатів – становили комуністи. Незважаючи на це, у липні 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, де йшлося про широку політичну та економічну автономію. Проте документ передбачав, що у подальшому Україна увійде до оновленої радянської імперії шляхом укладання нового «союзного договору». Комуністи розглядали це як поступку, що дозволяла подовжити життя Союзу. Водночас національно-демократичні сили вважали Декларацію першим кроком на шляху до проголошення повної незалежності та організовували численні акції, де закликали не підписувати новий союзний договір. Українській молоді такі акції здавалися не надто дієвими. Орієнтуючись на своїх однолітків, які відіграли важливу роль у подіях «оксамитових революцій» у Східній Європі наприкінці 80-х років ХХ століття, що спричинили повалення комуністичних режимів, українські студенти шукали ефективніші інструменти, які дозволили би позбутися диктату комуністичної партії та наблизити незалежність України. Голодування було визнано найбільш оптимальною формою протесту, яка давала можливість, на думку організаторів, домогтися поставлених цілей. Так почалися події, що увійшли в історію як Революція на граніті. Вони стали каталізатором змін, що посприяли відновленню української незалежності, боротьба за яку тривала впродовж ХХ століття: від проголошення УНР, діяльності ОУН й УПА, шістдесятників, дисидентів до українських Майданів, серед яких першим масовим протестом стали події жовтня 1990 року на гранітних плитах середмістя Києва. https://drive.google.com/file/d/1ngFDi8i1y2Cnmalg0VklfDTlG6-XNClL/view?usp=sharing

Екскурсія 10-А ліцей №1

Учні 10-А класу ліцею №1 завітали на пізнавальну екскурсію до бібліотеки. Для старшокласників було проведено цікаву подорож у світ книг, під час якої вони ознайомилися з історією бібліотеки, правилами користування книжковим фондом та сучасними послугами, які пропонує заклад. Бібліотекар розповіла про нові надходження літератури та показала тематичні виставки. Особливу увагу було приділено сучасним українським авторам і книгам, що користуються популярністю серед молоді. Десятикласники із захопленням слухали розповідь, переглядали видання та брали участь у бібліоквесті. Такі зустрічі допомагають школярам усвідомити цінність книги, виховують любов до читання та повагу до культурної спадщини. Екскурсія пройшла у теплій, дружній атмосфері й залишила приємні враження у всіх учасників.

Незламні і нескорені

Український народ — це втілення незламності духу та нескореності волі, що проявилося через століття боротьби за власну ідентичність, свободу та державність. Сьогодні ця незламність набула особливо яскравого вираження у боротьбі за незалежність та суверенітет. Українці показали світові, що готові захищати свою землю та європейські цінності, об'єднавшись перед обличчям агресії. Пропонуємо до Вашої уваги художню літературу про нездоланну силу українського народу.

День міста

В рамках відзначення дня міста в Немирівській публічній бібліотеці було організовано зустріч з відомою в місті краєзнавицею, авторкою книг і нарисів про минуле Немирова, художницею, викладачем вищої категорії Галиною Осіївною Шенк. Вона розповіла присутнім про цікаві та трагічні сторінки історії нашого міста.

"Співаю серцем", - Микола Мозговий

1 жовтня в читальній залі нашої бібліотеки пройшов літературно-мистецький захід "Співаю серцем", присвячений пам’яті талановитого композитора, поета, естрадного співака, народного артиста України Миколи Мозгового. До нас на захід завітали слухачі "Університету третього віку". Під час заходу присутні дізналися про життєвий і творчий шлях митця, який подарував українській культурі десятки неповторних пісень, що стали народними. Його щирі, глибокі твори – це сповідь української душі, любов до рідної землі, людей, духовних цінностей. На заході звучали пісні Миколи Мозгового: ніжні, ліричні, сповнені любові до Батьківщини й людини. Захід став щирою даниною пам’яті митцю, який залишив по собі невмирущу спадщину. Його творчість звучить у серцях людей і сьогодні, надихаючи нові покоління на любов до України, до пісні, до життя.

День захисників і захисниць

1 жовтня в День захисників і захисниць та в День українського козацтва в бібліотеці відбулася година патріотизму, присвячена мужності та незламності українського народу. На захід завітали учні 11 класу ліцею № 2, щоб згадати історичний шлях України, вшанувати героїв минулого та сьогодення й замислитися над цінністю свободи та незалежності. Присутні переглянули книжкову виставку «Ми - нащадки славних козаків», а також взяли участь у вікторині на знання історії України. Учасники вражали своєю ерудованістю та активністю. Захід пройшов у теплій, піднесеній атмосфері. Година патріотизму стала для учасників нагодою ще раз усвідомити, що кожен із нас відповідальний за збереження миру й майбутнє своєї країни.

Український драматург реалістичного мистецтва

Карпович Тобілевич, відомий під літературним псевдонімом Карпенко-Карий (1845–1907), – класик української драматургії, актор, театральний діяч, один із корифеїв українського театру. Його твори стали справжнім літописом життя українського народу ХІХ століття, сповненим глибокої народної мудрості, гумору та соціальної критики. Його п’єси – «Сто тисяч», «Хазяїн», «Мартин Боруля», «Суєта», «Безталанна» – і сьогодні звучать сучасно, бо порушують вічні проблеми: жадоба до багатства, соціальна нерівність, честь і гідність людини. Карпенко-Карий присвятив своє життя служінню театру, розуміючи його не лише як розвагу, а як велику виховну силу. Недарма Іван Франко називав його «одним із батьків новочасного українського театру». Запрошуємо ознайомитися з книжковою виставкою, яка відкриє для вас багатогранний світ творчості Івана Карпенка-Карого – світу, де сміх переплітається з глибоким драматизмом, а правда життя постає у всій своїй силі.